– Людина за день випиває в середньому 1,5 літра води, з’їдає 2,2 кг їжі, а ще пропускає через легені 12,6 кг повітря, – констатує докторка Чеського гідрометеорологічного інституту Бланка Крейчі. – Я наголошую на останньому показнику. Ось чому, вивчати якість повітря настільки важливо.
3 грудня, відбувся онлайн-воркшоп «Система управління якістю повітря в Чехії: моніторинг, оцінка та прозорість даних». До зустрічі на платформі Zoom приєдналося понад 80 учасників. Вони – науковці, представники територіальних громад, студенти та активісти. Слухачі воркшопу дізналися про систему управління якістю повітря в Чехії. Вона містить моніторинг, оцінку та відкритість даних для громадськості.
Цей воркшоп відкрив цикл заходів з моніторингу якості повітря, ґрунтів та води. Їхнім ініціатором є чеська неприбуткова громадська організація «Арніка». В Україні вона працює з 2017 року.
– Від самого початку нашої роботи ми приділяємо увагу дослідженням якості повітря, зокрема в промислових областях України. Коли ми починали, офіційної системи державного моніторингу не існувало. Доступ до інформації про стан навколишнього середовища ми вважаємо принципово необхідним для безпеки, охорони здоров’я та життя громадян, – переконана координаторка програми «Чисте повітря для України» та представниця НГО «Арніка» Марцела Чернохова.
Наразі в Україні успішно працює система громадського моніторингу «ЕcoCity». Дані з її станцій надають інформацію про якість повітря, але на думку Марцели Чернохової цього недостатньо. «ЕcoCity» не є повноцінною заміною системи державного моніторингу.
На теренах Дніпропетровської області така система існує. Йдеться про КП Дніпропетровської обласної ради «Центр екологічного моніторинг». Але після російського повномасштабного вторгнення комунальне підприємство призупинило роботу. Причина доволі банальна. Обласний бюджет перестав виділяти кошти. Зараз ЦЕМ за допомогою партнерів із Чехії повертається до своєї діяльності.
– Український моніторинг має відповідати стандартам Євросоюзу. І це треба пам’ятати зараз, під час підготовки стратегії та планів оновлення після війни. Саме тому, ми вирішили реалізувати разом з колегами з ЦЕМ програму підтримки та розвитку моніторингу в Дніпропетровській області. Наша головна мета не лише відновити регіональну систему, яка працювала на доволі високому рівні, але і її вдосконалити. Думаю, нашим колегам із України стане в нагоді досвід республіки Чехія, – переконана Марцела Чернохова.
Із нею повністю погоджується еколог та експерт програми «Чисте повітря для України» Олексій Ангурець.
– Ми чітко визначили шлях до Європейського співтовариства. А це накладає на Україну велику відповідальність, в тому числі і щодо вдосконалення системи екологічного моніторингу. Йдеться про узгодження його законодавчої та технічної частин з європейськими нормами.
Попри війну та обстріли тема екологічного моніторингу абсолютно на часі. По-перше, на це є суспільний запит. По-друге такі дослідження виконують ряд важливих функцій в умовах бойових дій.
– Екологічний моніторинг висвітлює питання пов’язані із безпекою громадян, під час постійних обстрілів. А ще він допомагає фіксувати злочини наших ворогів з російської федерації, – констатував Олексій Ангурець.
Хто займається державним моніторингом якості повітря у Чехії?
Чеський гідрометеорологічний інститут – СНМІ. Такі повноваження йому ще в 1964 році визначило тамтешнє міністерство навколишнього середовища. Відділ якості повітря СНМІ збирає, обробляє та архівує дані про якість атмосферного повітря. Інформація зі станцій моніторингу зберігається у сучасній базі AQIS. Ця система містить дані з прикордонних територій Німеччини, Польщі, Австрії та Словаччина, яка отримана шляхом взаємного обміну інформацією.
Про роботу Чеського гідрометеорологічного інституту розповіла його докторка, керівниця відділу якості повітря Бланка Крейчі (Blanka Krejčí )в Остарві. Вона очолює спеціалізовану групу, яка шукає джерела забруднення повітря, сприяючи покращенню екологічної ситуації в одному з найбільш індустріалізованих регіонів Чехії.
В цілому на території республіки Інститут має 7 регіональних представництв: в Празі, в Пльзені, в Градець-Кралове, в Остраві, в Чеське Будейовіце, в усті-над-Лабем та в Брно. Острава, в якому працює Бланка Крейчі є великим обласним центром з промисловою зоною, що знаходиться на північному сході республіки.
– Попри те, що протягом останніх років ситуація з викидами покращувалася, наш регіон Острава – це північна Моравія та Селезія, залишається одним з найзабрудненіших. Але промисловість не є єдиним фактором забруднення повітря. Інша причина – густота населення в регіоні. Багато викидів йде з домашніх господарств. А ще, з транспортної інфраструктури, бо по обидва боки регіону – чесько-польський кордон, – зазначила Бланка Крейчі.
Як чехи прийшли до ідеї моніторингу?
Колись Чеська Республіка була одним із світових лідерів за кількістю викидів у навколишнє середовище. Основний корінь зла – спалення неякісного бурого вугілля місцевого походження. Воно давало викиди з високим вмістом сірки. Таке вугілля використовувалося і для роботи ТЕС, і для локальних систем опалення. Викиди з сіркою негативно впливали на здоров’я людей, довкілля та спричиняло загибель ялинкових лісів.
Регулярний моніторинг якості атмосферного повітря у тоді ще Чехословаччині стартував у 60х роках ХХ століття. Вимірювання почалося з досліджень діоксиду сірки (SO2), дрібнодисперсних часток (TSP) та оксиду азоту. Особливо багато зусиль науковці спрямовували на найбільш забруднені райони. Йдеться про Підкрушногорський регіон, Острраву та Брно.
– Але суттєво зменшити кількість викидів у Чехії вдалося тільки після повалення комуністичного режиму, – пояснює Бланка Крейчі. – Парламент ухвалив законодавство на захист довкілля, і ми змогли зменшити кількість твердих часток у повітрі.
Система моніторингу в Чехії діє повністю на основі законів ЄС. Базовим нормативним актом є «Закон про охорону повітря» №210/2012. Там прописані зони, для яких проводиться оцінка якості атмосферного повітря. Також цей закон встановлює граничні значення забруднюючих речовин. Це потрібно для уникнення негативного впливу на людей та довкілля.
Як працюють у Чехії станції моніторингу?
Усього чеська система моніторингу налічує 200 станцій. Умовно їх можна розділити на дві великі підгрупи.
- Станції, автоматичної мереж моніторингу. Вони знаходяться у мобільних фургонах і передають дані в реальному часі.
- Станції, які вимірюють якість повітря в ручному режимі.
– Тут ми не можемо бачити дані в реальному часі, – пояснює Бланка Крейчі. – Але ці станції дозволяють докладно проаналізувати, з чого складаються тверді частки та інші елементи забруднень.
Крім того, чеська система моніторингу якості повітря передбачає дистанційні вимірювання. Тут науковці вивчають, зокрема, дальність переносу забруднення. Також для вимірювання чехи інколи застосовують спеціальні методи. Використовують мобільні вишки, недорогі датчики та навіть запускають дрони.
Усі проби повітря проходять крізь лабораторії. За допомогою такого аналізу можна зрозуміти, якими речовинами дихають люди. Чеський Гідрометеорологічний інститут має 4 лабораторії, і всі вони знаходяться в різних куточках республіки. Одна з них в Празі. А для того, щоб переконатися в достовірності результатів досліджень, у СНМІ використовують перевірку інформації.
Усі дані зі станцій моніторингу зберігаються та опрацьовуються у спеціальній базі AQIS. Вони проходять кількарівневий контроль. Кожного робочого дня, кожного місяця і щороку. Спочатку усі дані потрапляють на локальний сервер, потім на національний і тільки потім на міжнародний.
Також у чехів працює система моніторингу смогу. Нею так самою керує гідрометеорологічний інститут за дорученням міністерства навколишнього середовища. Система моніторингу смогу має інформувати населення та владу про шкідливі речовини в повітрі, а також, за можливості, попередити їх подальші викиди. В основі роботи системи моніторингу смогу лежить Закон №201/2012.
Як у Чехії використовують дані моніторингу?
– Наша мета – ідентифікувати причини забруднення і відсоток кожного шкідливого елементу в повітрі. Моніторинг допомагає дізнатися, як впливає на довкілля концентрація небезпечних речовин і спробувати її обмежити у майбутньому, – констатує Бланка Крейчі.
Усю інформацію зі станцій, дослідники аналізують і подають доступною мовою для різних типів аудиторії: і для представників громадських організацій, і для рядових громадян, і для чеських парламентарів.
– Мета моніторингу – це, в тому числі, допомогти законодавцям прийняти обґрунтовані рішення щодо викидів у повітря. На мою думку, комунікація з ними не односторонній, а двосторонній процес.
Наприкінці кожного року Чеський гідрометеорологічний інститут знайомить громадськість з результатами моніторингу якості повітря за рік. Зокрема CHMI співпрацює з Європейським агентством навколишнього середовища (EEA) і публікує Європейську мапу якості повітря. На основі таких мап аналізуються тенденції. На фото нижче є такий звіт за минулий, 2023 рік.
– Тут можна простежити, як знизилася концентрація викидів протягом останніх кількох років. Утім, в Чехії все ще залишається багато проблем. Це – дрібнодисперсні частини РМ 2,5 та РМ 10. Концентрація безопірену та літня концентрація озону яка, нажаль, не зменшується, – прокоментувала Бланка Крейчі. Також вона зазначила, що території Східної Європи більше забруднені, ніж Західної.
Інформацію про моніторинг гідрометеорологічний інститут публікує на своєму вебсайті і в соціальних мережах. Там можна знайти дописи про актуальний стан повітря у чеських містах.
Також дослідники з Чеського гідрометеорологічного інституту організовують для громадськості різноманітні освітні семінари та заходи. Беруть участь в спільних інформаційних компаніях разом із Міністерством навколишнього середовища. Ну, і безперечно вони займаються наукою та видають публікації.
– Ми працюємо з громадськими організаціями і віримо що наш досвід і знання здатні збагачувати, – підсумувала Бланка Крейчі.
Подивитися презентацію Бланки Крейчі можна ТУТ.
Питання і відповіді
По завершенню доповіді Бланка Крейчі відповіла на питання учасників воркшопу. Нижче ми наведемо деякі з них та відповіді від докторки.
Чи сертифіковані вимірювання забруднення повітря методом дронів? Якою є похибка такого вимірювання?
Бланка Крейчі: Я не чула, щоб вимірювання дронами десь було сертифіковано. Наразі воно відбувається в експериментальних цілях. Дрони використовують, щоб дослідити повітря, яким ми дихаємо, і те, яке виходить з труб підприємств. Але на дане вимірювання існують законодавчі обмеження. Утім дрони допомагають дослідити дрібнодисперсні частинки РМ 2,5 та РМ 10 над поверхнею вугільних шахт.
Як визначають місце розміщення постів для вимірів вручну та автоматичному режимі?
Бланка Крейчі: Ми спираємося на постанову уряду Чеської Республіки, яка відповідає нормам європейського законодавства. Утім, вимоги щодо розміщення станцій задовольнити доволі важко. Приміром, для репрезентативності даних, кожна з них має знаходитися на певній відстані від високих дерев та багатоповерхових будинків. Ще одна важлива вимога – доступ станції до джерела електроенергії. Також пости для вимірювань можна розміщувати виключно на землі, яка перебуває в державній власності. Це необхідно для безперервної роботи. А ще, кількість станцій на теренах тієї, чи іншої місцевості залежить від щільності населення.
Як використовуються дані з приватних датчиків по повітрю?
Бланка Крейчі: Ми вважаємо такі дані додатковими. На жаль, вони недостатньої якості, щоб опиратися на них в серйозних дослідженнях. Звісно, ці дані допомагають інформувати населення про стан повітря в тій, чи іншій місцевості, і тут ми бачимо нагоду для плідної співпраці з громадськістю.
Переглянути запис воркшопу «Система управління якістю повітря в Чехії: моніторинг, оцінка та прозорість даних» можна ТУТ.