Майже всю територію України складають древні докембрійські породи – граніти, гнейси, глини, які містять радіоактивні елементи і тому майже для всієї території України характерний природний радіоактивний фон, величина якого складає 10-20 мкР/год.

Значний внесок у підвищення радіоактивного фону дають антропогенні джерела випромінювань – ядерні установки (реактори АЕС, склади атомної зброї, підприємства з переробки радіоактивних відходів, речовин), промислові прилади дозиметричного контролю, які широко використовуються у виробництві при неруйнівних методах контролю якості виробів.

Крім цього на величину природного радіоактивного фону впливає і діяльність людини. Наприклад, при спалюванні вугілля в домашніх грубках, в теплових електростанціях у довкілля потрапляють відходи – зола, а вона містить радіоактивні елементи – торій, уран, радій, що колись були сконцентровані рослинами, з яких вугілля утворилося. Іноді фон біля таких станцій вищий, ніж біля атомних. Певне забруднення викликала аварія на Чорнобильській атомній станції.

Інше джерело – космічне випромінювання, що складається з галактичного і сонячного. Воно значною мірою поглинається атмосферою і на висоті 20 км виникає вторинне випромінювання, або синхротронне, що складається з мезонів, протонів, електронів, ізотопів вуглецю, берилію, натрію та інших елементів.

На всі об’єкти на поверхні землі впливають джерела космічного і земного радіоактивних випромінювань. Природний радіоактивний фон не є постійним і коливається від 4 до 20 мкР за годину для житлових помешкань і до 50 мкР/год для природного середовища (пляж, ліс, луки, город).

Джерело: Мягченко О. П., 2010.