Атмосфера, як частина біосфери, має здатність до самоочищення, але вона не безкінечна і тому треба газові викиди промислового походження очищати від шкідливих домішок – пилу, оксидів азоту, сірки, вуглеводнів та інших речовин. Але часто об’єми забруднень настільки великі, що виникають потреби у додатковому, швидкому і якісному очищенні повітря. Для цього застосовують різноманітні методи очищення повітряних викидів.

Метеорологічний потенціал атмосфери характеризує переважання в повітрі тих чи інших процесів – накопичення або розсіювання шкідливих речовин. Він залежить передусім від природних геофізичних умов даної території. Його характеризують напрями вітрів, їх швидкість, рельєф місцевості.

Велике значення в самоочищенні повітря мають моря, великі озера, поверхня яких адсорбує, розчиняє шкідливі речовини, зокрема гази кислотної природи. Тому над прибережними територіями повітря значно чистіше.

Метеорологічний потенціал треба враховувати для раціонального архітектурного розміщення кварталів, споруд, проїздiв, що дозволяє уникнути затримки повітря.

Слід дотримуватись принципу зонування територiй в процесi їх забудови та розмiщення пiдприємств з урахуванням мiсцевої троянди вітрів. Ефективним є також озеленення населених пунктів з метою використання екрануючих властивостей рослинностi.

Важливим є сумарний, або інтегральний, показник (Км) метеопотенціалу, який залежить: від повторюваності днів (%) зі швидкістю вітру від нуля до одного метра за секунду (В1 ), від кількості днів з туманами (Т), з опадами від 0,5 мм і більше (О), від повторюваної кількості днів (%) зі швидкістю вітру від 5 м/c і більше (В2 ). Інтегральний показник (Км) метеопотенціалу визначають за формулою: Км=(В1 +Т):(О+В2 ). Якщо значення Км більше одиниці, то преважають процеси накопичення шкідливих речовин у повітрі, а отже, і на території. При умові Км менше одиниці відбуваються процеси розсіювання, самоочищення повітря.

Джерело: Мягченко О. П., 2010.