Як має розвиватися енергетика в Україні?

11 квітня відбувся семінар «Розвиток енергетики в Україні. Уроки війни». Формат – онлайн-платформа «Zoom». Ініціатори – «Чисте повітря для України» та чеська громадська організація «Arnika» – повідомляє «Cleanair».

Після російського повномасштабного вторгнення, підходи до енергетичної безпеки, стійкості інфраструктури та розвитку відновлюваної енергетики стали геть іншими. Про нові виклики перед Україною, та перспективи розвитку енергетичного сектору України в умовах бойових дій та післявоєнної відбудови розповіли експерти під час онлан-заходу.

До семінару долучилися активісти, громадськість та представники місцевих громад.

Ось ТУТ можна подивитися повний запис онлайн-семінару.

Яким є енергетичний спадок України та нові виклики?

«Ми досі є країною, енергетична структура якої значною мірою була сформована ще в радянські часи. Це стосується і вугільної, і атомної енергетики», – наголосив експерт з екології та сталого розвитку Олексій Ангурець. Та попри зрушення у бік зеленої енергетики, до російського широкомасштабного нападу, структура все ще мала значну залежність від викопних ресурсів.

«На початку 2022 року відновлювані джерела енергії становили лише близько 8%. Переважали атомна генерація (55%) та вугільна»,– переконаний Олексій Ангурець.

Повномасштабна війна принесла українській енергетичній інфраструктурі значні втрати.

«Ми втратили понад половину об’єктів генерації. І наразі функціонуємо здебільшого завдяки атомній енергетиці. Але саме вона є найбільшим викликом і найбільшою загрозою», — додав експерт. Він розповів і про небезпечну ситуацію на окуповану росіянами Запорізькій АЕС.

«Це перший в історії випадок захоплення атомної електростанції під час бойових дій. І це загроза не лише Україні, а всій Європі», – констатував Олексій Ангурець.

Українські енергетичній моделі потрібна трансформація

Війна тільки підкреслила потребу у сталій, децентралізованій та безпечній енергетичній системі.

 «Ми не можемо повністю відмовитися від атомної енергетики у короткостроковій перспективі, але питання безпеки має стати ключовим», – наголосив Олексій Ангурець.

Але зелена енергетика в Україні розвивається. За словами експерта, на початку 2022 року, на відновлювані джерела припадала частка близько 8 % в енергетичній структурі України. Проте, ця цифра – доволі мала. Для порівняння, на вугільну генерацію припадає частка у 55%. Саме тому, після закінчення війни енергетична парадигма нашої держави потребуватиме змін. А це залежатиме від шляхів розвитку нашої економіки.

Серед основних напрямків Олексій Ангурець виділив:

• децентралізовану генерацію (зокрема, сонячну);
• енергоефективність громадських і житлових будівель;
• реформування пострадянської промисловості;
• розвиток відновлюваної енергетики як на рівні громад, так і загалом по країні.

На думку експерта, децентралізація, модернізація, інвестиції у відновлювану енергетику та перегляд безпекових стратегій мають сформувати нову енергетичну парадигму України.

«Не варто чекати кінця війни. Потрібно діяти вже зараз, як на рівні громад, так і регіональному, й безумовно держава має цим питанням теж обікуватися», — підсумував Олексій Ангурець.

Перспективи: від біомаси до водневої енергетики

 «Україна має потужний потенціал. Сонце, вітер, біомаса — це не абстрактні поняття, а реальні джерела енергії, які ми маємо в надлишку. Це наш ресурс і наше майбутнє»,— розповідає  директор Центру екологічного моніторингу , Олександр Зудіков на другій частині заходу. Він поділився своїми знаннями про потенціал відновлюваної енергетики в Україні.

🔹 За стратегією до 2035 року частка відновлюваних джерел має сягати 25% в енергобалансі.

🔹 Біоенергетика — особливо перспективна для аграрних регіонів.

🔹 Вітрова та сонячна енергетика вже довели свою ефективність і конкурентність.

«Війна — це виклик. Але саме вона дала поштовх до перегляду підходів. Генератори — це екстрим. А чиста енергія — це системна відповідь», — впевнений Олександр Зудіков.

Безпека через децентралізацію

 «Децентралізована генерація — це не лише про світло. Це про життєстійкість громад, лікарень, шкіл. Це про здатність вистояти у критичні моменти», — констатує директор ЦЕМу. На його думку, інколи значно легше менше споживати ресурсів, ніж наростити їх виробництво. Зудіков переконаний, що енергоефективність має бути одним із пріоритетів в Україні.

Директор ЦЕМ розповів про деякі міжнародні та державні програми підтримки.

Особливу увагу Олександр Зудіков звернув на важливість державних та міжнародних програм підтримки:

• пільгові кредити на сонячні панелі та теплові помпи (розвиток малої генерації);
• державних програм підтримки (наприклад, «Гріндім» для ОСББ);
• зелених тарифів для домогосподарств;
• інвестицій у водневу економіку як технологію майбутнього.

Також директор ЦЕМ зробив акцент на перспективності водневої економіки:

«Європа зацікавлена у виробництві зеленого водню в Україні. Це може стати поштовхом для енергетичної незалежності країни», — констатував він.

Семінар організовано в межах проєкту «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів» за підтримки чеського Агентства з Розвитку, Програми Transition та у партнерстві з ГО «Зелений світ – Друзі Землі» та КП «Центр екологічного моніторингу» Дніпропетровської обласної ради.