Багато сульфатів, а також кадмій, мідь, нікель, цинк і хром. 23 жовтня відбулася презентація «Пілотні дослідження забруднення донних відкладень Каховського водосховища». За словами експертів, найбруднішими територіями є міські пляжі. Про це повідомляє «Чисте повітря для України» .

Захід відбувся онлайн, на платформі Zoom. До нього долучилися понад 150 учасників – науковці, журналісти, активісти, представники органів місцевого самоврядування.

Першим мав слово представник Посольства Чехії в Україні Якуб Левандовський. Він зазначив, що Каховська трагедія є найбільшою екологічною катастрофою у Європі після Чорнобиля, і для остаточного подолання її наслідків знадобиться багато часу.

«Без жодних сумнівів ми можемо класифікувати це як воєнний злочин. Тому підтримка екологічних проєктів в Україні є одним із пріоритетів Міністерства закордонних справ Чехії, і подібні проєкти сьогодні як ніколи важливі. Завдяки дослідженням «Арніки» та «Чистого повітря»  ми отримали важливу інформацію про вплив війни на довкілля України. Водночас не маємо належної інформації про ситуацію на окупованій території, яка також сильно постраждала», — додав Якуб.

Координаторка програми Чисте повітря для України, Марцела Чернохова розповіла, як в Чехії очищували землі від шкідливих хімічних речовин, які постраждали від дій радянської армії.

«Комуністичний режим насправді не дотримувався екологічних правил і принципів. Чеська Республіка має тривалий досвід у пошуках забруднених місць, а також їхньої рекультивації. Нашим довгостроковим завданням було зробити картографування забруднень та створити базу даних. Нині вона є у Чеській Республіці», – розповідає Марцела.

Інвентаризацію в Чехії проводили в два етапи. Спочатку розробили та протестували методологію.

«Методологія базувалася на, так званих, записах державного управління, методах дистанційного зондування, старих історичних автофотографічних картах та більш передовій технології та супутникових даних», – додає координаторка проєкту Чисте повітря для України.

Другий етап мав на меті дати оцінку забрудненості місць. Усього їх в Чехії нараховувалося близько 30.000. Марцела наводить цифри навмисно. Щоб була можливість їх уявити та порівняти територію України з досить маленькою Чехією. Потім із цих 30.000 ділянок відфільтрували 10 000. Ці місця вважали забрудненими, або потенційно забрудненими. Далі науковці їх дослідили і тільки потім відбулася деконтамінація цих територій.

Більшість коштів Чехія отримала від Євросоюзу. Вартість рекультивації лише військових об’єктів обійшлася у понад 60 мільйонів євро. Перший етап тривав до 2012 року. На деяких ділянках відновлення триває і досі.

«Це причина, чому ми хочемо свій досвід. Але важливо під час процесу відновлення не забувати про історичне забруднення, щоб ми не зосереджувалися лише на збитках від війни. Ми повинні говорити також про історичні навантаження на довкілля. Тому що, перш за все, ці забруднення є загрозою та ризиком для здоров’я та життя людей», – каже Марцела Чернохова.

Дослідження донних відділень Каховського водосховище презентувала представниця чеської неприбуткової організації «Арніка» Нікола Єлінець.

«Мабуть, найсерйознішим відкриттям є тривожний рівень дуже небезпечного, давно забороненого пестициду ДДТ, 2 який супроводжується відносно нижчими рівнями іншого шкідливого інсектициду, ГХГ. Їх знайшли в пробах осаду з центрального міського пляжу Запоріжжя, місця, яке місцеве населення регулярно використовує для відпочинку», – резюмує Нікола Єлінек, експертка Арніки з токсичних речовин у навколишньому середовищі.

Науковці проводили свій аналіз на основі 14 проб. Одинадцять взяли з відкладень колишнього водосховища, дві проби ґрунту – з воронки від удару російської ракети С-300 та одну – з промислового району Запоріжжя. Зразки відбирали у два етапи, а потім тестували на різні забруднючі речовини. Йшлося про важкі метали, пестициди, нафтові вуглеводні або так звані вічні хімікати.

«Те, що ми проаналізували у взятих зразках, це важкі метали, також поліароматичні вуглеводні, неполярні сполуки, які можна витягти, і деякі органічні речовини, які включають гекса-, бром-, секордодеканові ізомери, полібломіновані поглиначі дифенолу, ненові бромісти, бромовані антипірени, хлор плюс поліхлоровані біфеніли, гексахлорбутадієн, поліхлоровані нафталіни, пента- та гексахлорбензоли та коротколанцюгові та середньоланцюгові хлоровані парафіни», — доповіла Ніколь.

Щоб зрозуміти, чи можна очистити місцевість, деактивувашви забруднюючі речовини, науковці провели порівняльний аналіз. Рівні кожної речовини з дна Каховського водосховища порівнювали з рівнями, які використовуються в методології Міністерства навколишнього середовища Чехії.

Інколи норми були перевищені в десятки разів. Зокрема йдеться про громадський пляж в Запоріжжі. Рівень потужного канцерогену та мутагену бензо(а)пірену понад у 2300 разів перевищує допустимий ліміт. Також експерти виявили значне забруднення нафтовими вуглеводнями, ймовірно, пов’язане з важкою або хімічною промисловістю.

«Поліароматичні вуглеводні мають канцерогенну, мутагенну та тератогенну дію, вони токсичні для людей і ссавців, і можуть викликати онкологію. Дані сполуки дуже стійкі в навколишньому середовищі, вони мають здатність біоакумулюватися, особливо в жирах, а це означає, що якщо є риба, яка харчувалася на дні Каховського водосховища, то вона накопичувала у собі ці сполуки. І коли хтось їсть цю рибу, яка накопичила поліароматичні вуглеводні, це може вплинути на здоров’я людини», — додала фахівчиня.

Виявлені рівні забруднення з проб Каховського моря науковці порівняли з лімітами в інших країнах. Дослідники з’ясували, що в зразках з Каховки ліміти були вищими за максимальні рівні в Таїланді, Франції чи на Балканах, виняток становила Сербія.

«Безумовно, потрібне продовження дослідження та розширення ділянок. А також готувати можливі програми з деконтамінації вже відомих місць забруднень», — зауважила Ніколь Єлінець.

Руйнування Каховського водосховища росіянами спричинило загрозу для довкілля. Тепер Україна має підрахувати усі збитки та зрозуміти, як мінімізувати вплив шкідливих речовин. Такої думки дотримується начальник Державної екологічної інспекції Південного округу Олег Бідан.

«Ми сподіваємося, що співпраця з Чехією стане прикладом для інших міжнародних ініціатив, спрямованих на захист навколишнього середовища та відновлення пошкоджених територій», — додав він.

У червні 2024, липні та жовтні 2023 року фахівці Державної екологічної інспекції та експертиз НГО «Арніка» відібрали проби ґрунтів уздовж берегів річки Дніпро у Запоріжжі та навколо Каховського водосховища. Потім ці зразки відправили на дослідження. Про результати аналізів донних відкладів розповіла Людмила Годес, керівниця лабораторії Держекоінспекції (м. Запоріжжя).

«У лабораторії нам вдалося побачити величезну кількість сульфатів і важких металів, таких як кадмій, мідь і нікель, хром і цинк. І найгірше те, що найбільш забруднені території, куди їздять відпочивати місцеві жителі, наприклад, міські пляжі. А величезна концентрація таких сполук може призвести до серйозних наслідків для здоров’я людини», — розповіла керівниця.

Оскільки весь шкідливий осад лежить на дні водойми, йому дуже важко позбутися забруднення природним шляхом. Це впливає на воду і біоресурси, атмосферне повітря, тварин і, звичайно, на їжу, яку споживає людина.

У березні 2024 року стався витік масла з машинного цеху заводу ДніпроГЕС. Фахівці Держекоінспекції виявили концентрацію нафти, яка в 7-9 разів перевищувала норму. Загальна площа зони забруднення становила близько 379 квадратних метрів.

«Нам вдалося ліквідувати наслідки забруднення нафтою, ми використовуємо біосорбент для поглинання забруднення нафтою і обробили понад 5000 квадратних метрів у вибраних місцях у містах і селищах, де вода була забруднена нафтою, а це 1,52 і 4 кілометри, подалі від електростанції», — продовжила Людмила Годес.

У червні 2024 року «Арніка» разом із Держекоінспецією відібрали проби ґрунтів та води в тих місцях, де вода була забруднена раніше. Результати виявилися оптимістичними. Фахівцям Держекоінспекції вдалося вчасно ліквідувати наслідки забруднення нафтопродуктами. Утім експерти виявили високу концентрацію сірки та металів, а це може негативно вплинути на екосистему.

Після презентації результатів дослідження донних відкладень, учасники семінару мали нагоду поспілкуватися з доповідачами та поставити їм свої питання. Вони найбільше цікавилися методикою відбору проб та локацій для аналізу. Учасники семінару хотіли дізнатися, що далі буде із результатами дослідження і чи є план деконтамінації для території колишнього Каховського водосховища тощо.

Дослідження фінансувалося Програмою сприяння переходу Міністерства закордонних справ Чеської Республіки та Уряду Швеції.

Запис заходу презентації досліджень можна подивитися  ТУТ