За даними http:// eco.com.ua підприємства шинної промисловості забруднюють атмосферне повітря, викидаючи різні шкідливі речовини. Наприклад, під час поновлювального ремонту покришок у атмосферу виділяються шкідливі речовини, які негативно впливають на навколишнє повітряне середовище:
• забруднюючі речовини, які виділяються в атмосферу, внаслідок роботи вулканізатора – це вуглеводні, Сульфур (IV) оксид, аміносполуки
• при виготовлені гумової крихти в атмосферне повітря виділяється пил гуми.
Власне шини являють собою цінну полімерну сировину: у одній тонні шин міститься 700 кг гуми, яку можна буде повторно використати для виробництва гумотехнічних виробів і матеріалів будівельного призначення. При спалюванні однієї тонни зношених шин в атмосферу виділяється 270 кг сажі і 450 кг токсичних речовин. Інвестиційні проекти пропонують переробку автомобільних покришок і пластмас у високоякісний топковий мазут для котельних установок.
Небезпечне не тільки шинне виробництво, але і його продукт – шини. Це овід, який містить повітря. Повітряна суміш шкідлива для здоров’я, тому що в ній присутні більше сотні шкідливих хімічних сполук, у тому числі, і N-нітрозаміни, найнебезпечніші канцерогени й мутагени. Усередині шин вони не залишаються, а виділяються в навколишнє середовище тим інтенсивніше, чим вище температура шин. Особливо небезпечний шинний пил, і надходить він у повітря у вигляді часток від декількох мікронів до декількох десятків мікронів постійно відриваючись від поверхні шин. Ці частки гуми більш небезпечні, ніж „шинне повітря”, тому що містять бензопірен – канцероген, який ядовитіший за нітрозаміни. Відповідно, навколишнє середовище одержує величезний негативний заряд, з яким воно не може впорається самостійно (http:// eco.com.ua)
Проблема відновлення шин є актуальним питанням на сьогоднішній день. Покришки, які відпрацювали свій ресурс і не підлягають відновленню, потребують утилізації або відновлення, оскільки значна частина звалищ сміття відмовляється їх приймати (http:// eco.com.ua).
У світі зберігається близько 10 мільйонів тонн використаних шин за рік, а в об’єднаній Європі їх кількість сягає близько 2,5 мільйонів тонн. В Україні кількість використаних шин може складати 100 тисяч тонн. За законами Євросоюзу з 2006 року заборонено зберігати зношені шини в цілому вигляді а об’єм регенерації має складати 35% (Хлібишин, Почапська).
У більшості індустріальних країн є методи і програми, спрямовані на підтримку збору і переробки відпрацьованих покришок. Але із загальної кількості тільки 23% зношених покришок знаходять застосування (експорт в інші країни, спалювання з метою одержання енергії, механічне роздрібнення для покриття доріг тощо). Інші 77% використаних автопокришок ніяк не застосовуються через відсутність рентабельного способу утилізації (Пляцук та ін.).
Переробка та вторинне використання шин, що вийшли з експлуатації, надзвичайно актуальна для України, як і для більшості індустріально розвинутих країн, і має велике екологічне й економічне значення (Пляцук та інші).