Наприкінці минулого року Європейський суд аудиторів встановив, що забруднене повітря призводить до 400 тисяч передчасних смертей щороку. Чиказький університет повідомляв, що кожен киянин міг би жити на рік довше, якби повітря в місті було чистішим. Відомо, що головним забрудником у Києві є автомобіль. Незабаром у столиці має запуститися система моніторингу якості повітря, а поки ведеться лише фіксація даних у Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського.

Днями у Києві співробітники Карлового Університету — Ян Говорка, Ян Бендл і Петр Мареш — розповіли про свій досвід моніторингу якості повітря в чеських містах. Колектив досліджує джерела забруднення і отруйні складники атмосфери. 

Детальніше за посиланням: https://hmarochos.kiev.ua/2019/06/06/ne-publykuvaty-yak-pokrashhyty-yakist-povitrya-v-misti-cheskyj-dosvid/

Українці загалом і кременчужани зокрема можуть залишитися без Дніпра – екологи розповіли чому Дніпро зеленіє і чим це небезпечно

Вже 5-й рік екологи намагаються достукатися до чиновників, щоб ті звернули увагу на проблеми Дніпра. Через замулення річка Дніпро може перетворитися на низку островів не менше, ніж за три роки.

Детальніше за посиланням: http://kremen.today/2019/08/19/cherez-try-roky-dnipra-mozhe-ne-staty/?fbclid=IwAR1Kysf1glPvs2hR2NtfxDcOohkBG5uBf2hmLRMQ18HbxvTM36yrganjME0

Це зроблено для того, щоб люди менше купували воду в пластикових пляшках, а натомість набирали воду в свої пляшки. Таким чином забруднення пластиком суттєво зменшується.

Майже півмільйона євро вклали в систему очищення повітря на одній з головних магістралей Штутгарта. Завдяки цим пилососам буцімто стало на 30 відсотків менше шкідливих викидів. Дивіться, як це працює!

https://www.dw.com/uk/%D0%BF%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D1%87%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F-%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5-%D0%BD%D0%BE%D1%83-%D1%85%D0%B0%D1%83-20052019/av-48805881

Зростання обсягів світових авіаційних перевезень щорічно на 4-5 % супроводжується посиленням навантаження на довкілля як на локальному, так і на глобальному рівнях, що нині стає одним із основних чинників, які визначають розвиток авіаційної галузі. За даними Міжурядовоı̈ групи експертів з питань змін клімату (МГЕЗК, англ. Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC), яка досліджує проблеми зміни клімату, сумарний вплив авіаційного транспорту сягає 3,5 % (викиди діоксиду вуглецю – 0,2-0,4 %, викиди оксидів азоту – приблизно 1 %) на глобальному рівні.

Із 19 вересня в’їзд вантажного транспорту до Києва з боку Борисполя обмежуватимуть у зв’язку зі збільшенням кількості шкідливих речовин у повітрі

Детальніше на сайті: https://kyivcity.gov.ua/news/iz_19_veresnya_vzd_vantazhnogo_transportu_do_kiyeva_z_boku_borispolya_obmezhuvatimut_u_zvyazku_zi_zbilshennyam_kilkosti_shkidlivikh_rechovin_u_povitri/

Екосистемні послуги підтримки – послуги, необхідні для підтримки інших екосистемних послуг.
До підтримуючих належать запобігання опустеленню, ґрунтозахисні функції, збереження біорізноманіття, ґрунтоутворення, фотосинтез. Такі послуги впливають на добробут людей опосередковано, уможливлюючи формування потоків забезпечувальних, регулювальних і культурних послуг. Значна частина послуг екосистем не є продуктами споживання чи предметами використання, вони споживаються людьми опосередковано, непрямо, але якість життя людей фундаментально залежить від потоку цих послуг.

Урбосистема є складною, структурно цілісною та відносно самостійною системою, що розглядається у взаємозв’язку та взаємообумовленості таких її підсистем, як економічна, соціальна, правова, демографічна.

В останні десятиліття природні екосистеми у багатьох країнах, і зокрема Україні, характеризуються виснаженням природних ресурсів, недостатнім рівнем економічного розвитку та проблемами соціально-демографічного характеру. Природні екосистеми відіграють надзвичайно важливу соціо-еколого-економічну роль для суспільства. Природні екосистеми вимагають особливих підходів у сфері природокористування, вирішенні еколого-економічних і соціальних проблем. Ці екосистеми забезпечують 60—80% світових ресурсів питної води, є важливими для продовольчої безпеки, розвитку промисловості, найважливішим джерелом “зеленої” альтернативної енергетики, постачають мінеральні й генетичні ресурси основних продовольчих культур, є національним природним багатством (наприклад, біорізноманіття), забезпечують туристів місцями для активного відпочинку й рекреації.