Завтра, об 11:00, за адресою: вул. Нестерова, 29, Дніпро (біля середньої школи №77) відбудеться презентація референтної мобільної станції моніторингу «Еол-1».

Це перша на Дніпропетровщині станція, укомплектована високоточним обладнанням, яке здійснює вимірювання фізико-хімічних показників довкілля еталонними методами в автоматизованому режимі. Цих показників 22:

• оксид вуглецю
• оксиди азоту
• діоксид сірки
• озон
• пил фракції РМ10
• пил фракції РМ2.5
• бензол
• толуол
• етилбензол
• ксилол
• фенол
• формальдегід
• гамма-випромінення
• температура
• швидкість вітру
• напрямок вітру
• атмосферний тиск
• відносна вологість
• кількість, інтенсивність і тип опадів
• сонячна радіація.

Наша мобільна станція має в системі калібрувальне обладнання та працює у автономному режимі. Вимірювання фізико-хімічних параметрів проводяться еталонними методами, які відповідають директивам Європейського Союзу про якість атмосферного повітря та Постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря».

Всі елементи системи екологічного моніторингу Дніпропетровської області ефективно працюють під управлінням програмно-апаратного комплексу із централізованим зберіганням даних, можливістю їх статистичної обробки та зручної візуалізації. На цьому тижні до нього буде додана і мобільна станція моніторингу атмосферного повітря «Еол-1».

У басейні Дніпра знаходиться 1 291 комунальне підприємство, що забирає воду з поверхневих і підземних водних об’єктів для питних і господарсько-побутових цілей. Всього у реєстрі 2ТП-Водгосп обліковується 316 комунальних очисних споруд (КОС), із яких у 2017 р прийняли скиди від підприємств для подальшого очищення 177 КОС. Сумарно вказаними підприємствами було очищено 302,342 млн. м3 стічних вод.

КОС у басейні Дніпра всього сумарно обслуговували 11,731,005 чол. За кількістю населення населені пункти були розділені на 3 основні групи: більше 100 тис. чол.; 10-100 тис. чол. та менше 10 тис. чол.

1 Група більше 100 тис. чол. До цієї групи віднесено 18 населених пунктів, що становило 70% загального населення у басейні Дніпра. Сумарна потужність КОС великих населених пунктів становила 82% від загальної у басейні.

2 Група – 10 -100 тис. чол. Всього у басейні Дніпра налічувалось 96 населених пунктів вказаної групи, у яких проживало 26% населення. КОС вказаних міст мали сумарну потужність 294,3 млн. м3 , що становило 16% від загальної у басейні.

3 група – менше 10 тис. чол. У малих містах сумарно проживає 3% населення басейну. Відносна частка потужності КОС вказаних населених пунктів становить 2%.

Методи очищення стічних вод. Домінуюча частка (98%) стічних вод у басейні обробляється методом біологічного очищення. Найбільшими у басейні Дніпра КОС є Київводоканал (м. Київ) та Дніпроводоканал (м. Дніпро). Хімічного методу очищення стічних вод (третинне очищення) в Україні не застосовують.

Про екологічну стратегію Дніпропетровської обласної ради та місце КП “Центр екологічного моніторингу ДОР” у реалізації цієї стратегії.

Екомоніторинг

Під час густого туману медики радять не виходити з дому людям із захворюваннями дихальних шляхів . У разі необхідності надягати маски! Бо саме під час туману у повітрі накопичується дрібнодисперсний пил.Як впливає екологія та природні явища на стан нашого здоров'я! Який взагалі стан екології в нашій області – можна бачити на спеціальному сайті!Про це та інше у відео!

Gepostet von Дніпропетровська обласна рада am Samstag, 21. Dezember 2019

Дніпро є основним джерелом водопостачання в Україні, водозабір з нього становить близько 60% від загального по країні. Загалом у басейні Дніпра в межах України розташовано близько 150 тис. водокористувачів, з них первинних – близько 8,5 тисяч. Дані про об’єми водозабору в басейні Дніпра свідчать, що в останні двадцять п’ять років вони мали тенденцію до зменшення. Аналогічна тенденція спостерігається і у змінах забору підземних вод у межах басейну.

Найбільшим джерелом водозабору в басейні є каскад Дніпровських водосховищ (80% всього водозабору по басейну). З приток Дніпра найбільше води забирається з басейну Прип’яті. У 2017 році в межах української частини басейну Прип’яті було забрано 289,7 млн. м3 води, в тому числі 121,2 млн. м3 – з підземних водних об’єктів. Водозабір у басейні Десни в 2017 році становив 115,8 млн. м3 з яких 47,0 млн. м3 склав підземний водозабір. Серед інших приток найбільший водозабір здійснюється з річок: Інгулець (180,9 млн. м3 у 2017 році), Самара (175,4 млн. м3 ), Тетерів (73,6 млн. м 3 ), Псел (61,5 млн. м3 ), Рось (58,8 млн. м3 ). Для Самари та Інгульця характерний значний забір підземних вод, що пов’язано з відкачкою їх під час видобутку корисних копалин.

Безповоротне водоспоживання відносно природних водних об’єктів становило у 2017 році 2 830 млн. м3 . Порівняно з 1990 роком воно зменшилося у 3,8 рази. У 2017 році водовідведення у Дніпро та його притоки становило 2 918 млн. м3 . Порівняно з 1990 роком об’єм водовідведення в басейні скоротився у 3,6 рази.

У загальному об’ємі водовідведення найбільшою є частка нормативно чистих без очистки вод – на них припадає (за даними 2017 року) 65% загального об’єму водовідведення. Забруднених без очистки та забруднених недостатньо очищених стічних вод було скинуто у поверхневі водні об’єкти 22% від загального об’єму водовідведення.

Найбільше води відводиться у Дніпро та його притоки у Дніпропетровській, Київській і Запорізькій областях. Щодо об’єктів скиду, то основна його частина (77%) здійснюється в сам Дніпро в межах Канівського, Дніпровського та Каховського водосховищ. З приток Дніпра найбільше води відводиться у Прип’ять (105,4 млн. м3 у 2017 році), Десну (81,1 млн. м3 ), Інгулець (76,1 млн. м3 ), Самару (62,5 млн. м3 ) та інші річки.

Зі стічних вод, що скидаються забрудненими без очистки, основна кількість надходить до Дніпровського та Канівського водосховищ (90% від загальної кількості, що скидається безпосередньо у Дніпро). Серед приток Дніпра така категорія стічних вод найбільше скидається до р. Інгулець.

Із загального скиду забруднених стічних вод у 2017 році 53% скинуто промисловістю (передусім, чорною металургією та вугільною промисловістю), 42% забруднених стічних вод скинуто підприємствами комунального господарства (водоканалами).

Джерело: ТЕХНІЧНИЙ ЗВІТ: ОПИС ХАРАКТЕРИСТИК РАЙОНУ БАСЕЙНУ РІЧКИ ДНІПРО.

Друзі, хочемо поділитися з вами коротеньким відео-звітом нашої участі у міжнародній виставці Waste Air & Gas Management 2019 (26-27 листопада, Київ). Ця виставка присвячена обладнанню та технологіям для поводження з муніципальними та промисловими викидами, пилогазоочистці.

Було дуже пізнавально ознайомитись із новими рішеннями у цій сфері, взяти участь у цікавих профільних дискусіях. Сподіваємось, що й наш трьохрічний досвід розвитку системи екологічного моніторингу стане в нагоді для подальшої розбудови державного моніторингу довкілля.

Гідрологічна мережа в басейні річки Дніпро включає в себе 94 гідрологічних поста, на яких ведуться спостереження за витратами води. Середній багаторічний природний стік Дніпра становить:

593 м 3 /с – гідрологічний пост (г/п) Неданчичі (площа водозбору (F) – 103 000 км2 ), вхідний створ для території України. Останній (за течією) пост, який характеризує природний (незарегульованих) стік Дніпра;

Continue reading →

Острови сміття плавають не тільки в Тихому океані, але й у Чорному морі. Експерти вже фіксують невеликі острови з різного сміття в центральних зонах Чорного моря.

Continue reading →

Одним з пріоритетних завдань збалансованого розвитку України є запровадження нових принципів та ефективних заходів, спрямованих на інтеграцію екологічної складової в усі галузі економіки. Йдеться про необхідність зменшення обсягів природних ресурсів, які витрачають на виготовлення кожної одиниці продукції, зниження кількості забруднюючих речовин, відходів, утворення яких пов’язане з виробництвом одиниці продукції кожного із секторів (галузей) господарства та економіки загалом. Врахування екологічної складової в економіці, тобто екологізація економіки, є основним індикатором національної конкурентоспроможності і гармонізації природокористування.

Continue reading →

Розроблена Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) нова модель відстеження якості повітря підтверджує, що 92% населення планети живе в районах, де показники якості повітря виходять за встановлені ВООЗ межі *. Інформація представлена на інтерактивних картах, де виділені області всередині країн з низьким, за оцінкою ВООЗ, якістю повітря.

Ніколи раніше ВООЗ не публікувала настільки докладні дані про забруднення атмосферного повітря з розбивкою по країнах. Модель побудована на даних, отриманих із супутників, з моделей повітряного транспорту і від більше 3000 наземних станцій моніторингу, розташованих як в сільських, так і в міських районах. Вона була розроблена ВООЗ спільно з Університетом Бата (Сполучене Королівство).

Інтерактивні карти дозволяють отримати середньозважені дані про вплив на населення частинок з аеродинамічним діаметром менше 2,5 мікрометрів (PM2.5) у всіх країнах. На карті також відображені дані по частинкам PM10 та PM2.5 для близько 3000 населених пунктів.

Зазначимо, що концентрації PM2.5 та PM10 на віджетах Центру екологічного моніторингу позначені Пил 2,5 та Пил 10.

Джерело: https://www.who.int/…/27-09-2016-who-releases-country-estim…

The Supreme Court grappled Wednesday with questions about the scope of the Clean Water Act and the Environmental Protection Agency’s authority to regulate pollutants that find their way into navigable water such as oceans, rivers and streams.

The case centers on a once-pristine reef in Maui, Hawaii, that environmental groups say has been devastated by pollutants from a wastewater reclamation facility. But it could have broad implications on navigable waters across the United States and significantly limit the reach of the Clean Water Act. 

Source: https://edition.cnn.com/2019/11/06/politics/supreme-court-clean-water-act-pollution/index.html