Науковці з Центру екологічного моніторингу дослідили якість атмосферного повітря в місті Марганець на Дніпропетровщині, у листопаді. Дані отримали зі станції Української мережі громадського моніторингу якості повітря Eco City. Їх аналіз виконувався з використанням Українського індексу якості повітря (UAQI).

Експерти Центру екологічного моніторингу проаналізували якість повітря у селі Мар’янське Криворізького району Дніпропетровської області. Дані для дослідження взяли зі станції Української мережі громадського моніторингу якості повітря Eco City. Аналіз якості повітря виконувався з використанням Українського індексу якості повітря (UAQI).

– Людина за день випиває в середньому 1,5 літра води, з’їдає 2,2 кг їжі, а ще пропускає через легені 12,6 кг повітря, – констатує докторка Чеського гідрометеорологічного інституту Бланка Крейчі. –  Я наголошую на останньому показнику. Ось чому, вивчати якість повітря  настільки важливо.

3 грудня, відбувся онлайн-воркшоп «Система управління якістю повітря в Чехії: моніторинг, оцінка та прозорість даних». До зустрічі на платформі Zoom приєдналося понад 80 учасників. Вони – науковці, представники територіальних громад, студенти та активісти. Слухачі воркшопу дізналися про систему управління якістю повітря в Чехії. Вона містить моніторинг, оцінку та відкритість даних для громадськості.

Центр екологічного моніторингу, команда «Чистого повітря для України» та науковці з ДНУ імені Олеся Гончара дослідили поверхневі води Дніпра. Аналіз відбувався на автоматизованій станції «Наяда-2». Про це повідомляє «Чисте повітря для України». Дослідження проводилося в період з 11 по 24 листопада.

На Донбасі багато покинутих та затоплених шахт. Води, що їх наповнюють, містять розчини солей, важких металів, а в деяких випадках, навіть радіоактивних матеріалів. Через окупацію частини Донеччини та Луганщини шахти лишилися без контролю. Дослідники та експерти не мають до них доступу.

Шкідливі речовини, які містяться у водах затоплених шахт, можуть потрапити в річки. Постраждає якість питної води. А це ставить під пряму загрозу життя та здоров’я мешканців Донеччини, Луганщини та інших навколишніх областей, повідомляє «Сірогози City».

Як у Чехії з’явилася ефективна система екологічного нагляду? Як працює державна екологічна інспекція в Україні? Чи можливо застосувати чеський досвід у нашій державі? Про це 26 листопада розповідали на онлайн презентації «Екологічні злочини та відповідальність: побудова ефективної державної екологічної інспекції на основі досвіду Чехії».

До трансляції в Zoom долучилися понад 400 зареєстрованих учасників. Вони – представники територіальних громад, шкіл, університетів, екологічних громадських організацій.

Українська делегація мала можливість поговорити з представниками НАТО про російські воєнні злочини проти довкілля, а також привернути їхню увагу до масштабів шкоди, яку вчинила держава-агресорка. Про це повідомляють на офіційному сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

Чим для України корисна участь у Робочій групі НАТО з питань захисту довкілля? Це об’єднання має на меті зменшити можливий шкідливий вплив військової діяльності на навколишнє середовище. Зокрема, планують розробити відповідну політики НАТО, документи зі стандартами, інструкції і найкращі практики у плануванні і проведенні операцій та навчань.

Естонія направить свою долю кліматичного фінансування на реалізацію екологічних проєктів в Україні. Йдеться про 1 мільйон €. Новину повідомляє «Екополітика» з посиланням на естонський мовник ERR.

Про 1 млн€ розповіла міністерка клімату Естонія Йоко Алендер. Гроші – частина з суми у $300 млрд, яку розвинені країни погодилися виділити для країн, що розвиваються. Таке рішення вони прийняли на Конференції ООН зі зміни клімату COP29 у Баку.

Країни прагнуть зменшити викиди парникових газів, але поступово відмовляються від активності промислового виробництва.

Тренд на деіндустріалізацію є доволі небезпечним, і світ має від нього відмовитися. Такої думки дотримується заступник генерального директора асоціації EUROFER з питань клімату та енергетики Адольфо Айелло, повідомляє «Екополітика».