Жителі тимчасово окупованого Донецька скаржаться в соцмережах на загибель риби у річці Кальміус.
Про це пишуть «Новости Донбасса»

Найбільший вклад у забруднення природного середовища вносять теплові електростанції, транспорт, металургійні та хімічні заводи. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води промисловістю і 46% – повітря. Вони викидають сполуки сульфуру, карбону і нітрогену, споживають велику кількість води (50% і більше водогону); для отримання однієї кВат години енергії теплові електростанції витрачають близько 3 л води (атомні – ще більше: 6-8 л). Стічні води теплових електростанцій забруднені і мають високу температуру, що створює не тільки хімічне, але й теплове забруднення водоймищ.

14 серпня у Черкасах спостерігатимуть метеоумови, що сприятимуть накопиченню та утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря. Про це на своїй сторінці у «Facebook» повідомив начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань.

Фахівці кримського Гідрометцентру зафіксували підвищений рівень забруднення атмосферного повітря в Армянську і Красноперекопську. Про це йдеться в результатах моніторингу забруднення атмосферного повітря в Криму з 22 по 29 липня, опублікованих на сайті відомства.

У прикордонній з Україною Брянській області РФ місцеві річки Вабля і Бабинець перетворені на стічні канави та отруюють річки Судость і Десну. Стічні води зливаються в річку в районі Стародубських очисних споруд.

Детальніше за посиланням: https://censor.net.ua/ua/video_news/3139215/u_prykordonniyi_z_ukrayinoyu_bryanschyni_zabrudnyuyut_mistsevi_richky_yaki_vpadayut_u_desnu_ekolog_videofoto

Для міста Дніпро, як і для України в цілому, за останнє десятиліття характерне прогресуюче зростання обсягу утворення ТПВ – понад 800 т/день. Норма утворення ТПВ, затверджена в 2007 році (розраховувалася на 5 років), становить – 2,01 м3 / чол. (Багатоповерхові будинки), 2,42м3 /чол. (приватний сектор) (Екологічний паспорт м. Дніпро, 2018).

Більшою небезпекою для людей, порівняно із санкціонованими сміттєзвалищами та полігонами твердих побутових відходів, характеризуються стихійні сміттєзвалища, які з’являються неподалік населених пунктів у лісах, лісосмугах, полях, поблизу доріг та магістралей, біля берегів водойм тощо (Попович, 2012). У стихійних сміттєзвалищах відбуваються неконтрольовані процеси відводу звалищного газу та фільтрату. Системно не проводиться їх інвентаризація, ліквідація, дезінсекція та дератизація. Вони спричиняють забруднення навколишніх ґрунтів, підземних вод, відкритих водойм та річок небезпечними хімічними сполуками та важкими металами (Кучерявий 2001; Johnson, . Scousen, 1995; Попутникова, Терехова 2009). Особливу небезпеку стихійні сміттєзвалища становлять поблизу річок, ставків, водосховищ, оскільки зростає можливість перенесення забруднюючих речовин на значні віддалі і загроза погіршення якості поверхневих вод, які використовуються у господарських цілях.

За даними http:// eco.com.ua підприємства шинної промисловості забруднюють атмосферне повітря, викидаючи різні шкідливі речовини. Наприклад, під час поновлювального ремонту покришок у атмосферу виділяються шкідливі речовини, які негативно впливають на навколишнє повітряне середовище:
• забруднюючі речовини, які виділяються в атмосферу, внаслідок роботи вулканізатора – це вуглеводні, Сульфур (IV) оксид, аміносполуки
• при виготовлені гумової крихти в атмосферне повітря виділяється пил гуми.