В останні десятиліття природні екосистеми у багатьох країнах, і зокрема Україні, характеризуються виснаженням природних ресурсів, недостатнім рівнем економічного розвитку та проблемами соціально-демографічного характеру. Природні екосистеми відіграють надзвичайно важливу соціо-еколого-економічну роль для суспільства. Природні екосистеми вимагають особливих підходів у сфері природокористування, вирішенні еколого-економічних і соціальних проблем. Ці екосистеми забезпечують 60—80% світових ресурсів питної води, є важливими для продовольчої безпеки, розвитку промисловості, найважливішим джерелом “зеленої” альтернативної енергетики, постачають мінеральні й генетичні ресурси основних продовольчих культур, є національним природним багатством (наприклад, біорізноманіття), забезпечують туристів місцями для активного відпочинку й рекреації.

Згідно із Законом України «Про охорону атмосферного повітря», особи, винні у:

ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”, м. Павлоград
Вид економічної діяльності – Збагачення вугільного концентрату гірничої маси, випуск вугільного концентрату

На приватному акціонерному товаристві “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” (Луганська область) стався витік аміачної води. Про це повідомляють на сайті міської ради Сєвєродонецька.

Детальніше за посиланням: https://tsn.ua/ukrayina/u-syevyerodonecku-stavsya-vitik-nebezpechnogo-amiaku-1401657.html

Атмосферне повітря – украй важливий природний ресурс, що виконує геологічні, екологічні, терморегулюючі, захисні, енергоресурсові, господарські, оздоровчі та інші функції. Його призначення – забезпечити людей, тваринний і рослинний світ життєво необхідними газовими елементами (киснем, вуглекислим газом), пом’якшити температурні перепади (повітря – поганий провідник тепла і холоду), захистити поверхню Землі від космічного, радіаційного й ультрафіолетового сонячного випромінювання, метеоритів та інших космічних тіл, переважна маса яких згорає в атмосфері; забезпечити виробничі процеси киснем, азотом, воднем і нейтральними газами як виробничою сировиною і для отримання кисню, азоту і т.п. у різних виробничих процесах (горіння палива), виплавляння металів і руд (доменні й мартенівські процеси), автомобільного і повітряного транспорту тощо.

Нагадуємо!
Що ви безкоштовно можете розмістити віджети з актуальними даними показників забруднення повітря, які надходять безпосередньо з вимірювальних приладів станції моніторингу в онлайн-режимі, на вашому сайті.

ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ВІДЖЕТОМ
https://ecomonitoring.info/widget/

ЯК РОЗМІСТИТИ ВІДЖЕТ НА СВОЄМУ САЙТІ
https://ecomonitoring.info/widget/add-widget/
Для розміщення віджету ecomonitoring.info на вашому сайті необхідно на електронну адресу cem@ecomonitoring.info надіслати заявку, в якій вказати наступне:
– ПІБ контакної особи;
– номер мобільного телефону;
– тип віджету, який ви бажаєте розмістити (графічний чи текстовий);
– адресу сайту, на якому буде розміщено віджет.
У відповідь ви отримаєте унікальний код, необхідний для інтеграції віджета до вашого сайту.

Забруднення повітря за негативним впливом на організм людини можна порівняти зі шкодою від куріння, а у певних випадках воно навіть перевершує останнє.

Дослідження Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського показали, що середньодобова гранична концентрація діоксиду азоту в повітрі Броварів перевищена вдвічі.

Як повідомляє інформаційний портал “Моя Київщина” з посиланням на “Трибуна Бровари”, показники для аналізу було знято з пункту спостереження за забрудненням повітря в Броварах на вул. Симона Петлюри, 20.

Згідно з дослідженням Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, середньомісячні концентрації основних речовин-забрудників у повітрі Броварів становили: діоксиду азоту – 2,0 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,9 ГДКc.д., оксиду вуглецю та завислих речовин – 0,3 ГДКс.д. А максимальні концентрації були на рівні: діоксиду азоту – 0,8 ГДКм.р., оксиду вуглецю, завислих речовин та діоксиду сірки – 0,2 ГДКм.р.

Детальніше за посиланням: http://mykyivregion.com.ua/2019/08/26/u-brovarah-v-povitri-koncentraciya-dioksidu-azotu-perevishena-vdvichi/

SAN FRANCISCO — Maxar Technologies plans to install a NASA sensor to monitor air pollution over North America on a commercial communications satellite scheduled to travel to geostationary orbit in 2022, NASA and Maxar announced July 22.

Maxar executives are speaking with multiple customers about flying the payload but have not yet signed a contract with a communications satellite operator to install the Tropospheric Emissions: Monitoring Pollution sensor, called TEMPO, on a specific satellite, Al Tadros, Maxar vice president space infrastructure and civil space,” told SpaceNews. “We have a lot of interest in it,” Tadros added.

More information: https://spacenews.com/maxar-to-install-nasa-pollution-sensor-on-commercial-satellite/

Повітряне середовище, складова земної атмосфери, являє собою суміш газів. Сухе атмосферне повітря містить 20,95% кисню, 78,09% азоту, 0,03% вуглекислого газу. Крім того, в атмосферному повітрі наявні багато інертних газів (аргон, гелій, неон, криптон, водень, ксенон, радон). В атмосферному повітрі наявні невеликі кількості озону, закису азоту, йоду, метану, водяної пари.