Розроблена Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) нова модель відстеження якості повітря підтверджує, що 92% населення планети живе в районах, де показники якості повітря виходять за встановлені ВООЗ межі *. Інформація представлена на інтерактивних картах, де виділені області всередині країн з низьким, за оцінкою ВООЗ, якістю повітря.

Ніколи раніше ВООЗ не публікувала настільки докладні дані про забруднення атмосферного повітря з розбивкою по країнах. Модель побудована на даних, отриманих із супутників, з моделей повітряного транспорту і від більше 3000 наземних станцій моніторингу, розташованих як в сільських, так і в міських районах. Вона була розроблена ВООЗ спільно з Університетом Бата (Сполучене Королівство).

Інтерактивні карти дозволяють отримати середньозважені дані про вплив на населення частинок з аеродинамічним діаметром менше 2,5 мікрометрів (PM2.5) у всіх країнах. На карті також відображені дані по частинкам PM10 та PM2.5 для близько 3000 населених пунктів.

Зазначимо, що концентрації PM2.5 та PM10 на віджетах Центру екологічного моніторингу позначені Пил 2,5 та Пил 10.

Джерело: https://www.who.int/…/27-09-2016-who-releases-country-estim…

The Supreme Court grappled Wednesday with questions about the scope of the Clean Water Act and the Environmental Protection Agency’s authority to regulate pollutants that find their way into navigable water such as oceans, rivers and streams.

The case centers on a once-pristine reef in Maui, Hawaii, that environmental groups say has been devastated by pollutants from a wastewater reclamation facility. But it could have broad implications on navigable waters across the United States and significantly limit the reach of the Clean Water Act. 

Source: https://edition.cnn.com/2019/11/06/politics/supreme-court-clean-water-act-pollution/index.html

Суттєву роль у вирішенні складного спектру проблем розвитку сучасного міста відіграє озеленення населених пунктів. Рослинність певною мірою регулює газовий склад повітря й ступінь його забруднення, впливає на кліматичні характеристики міських територій, знижує рівень шумового фактору. Міські рослини також покращують санітарно-гігієнічні умови проживання у міських агломераціях, створюють природне пейзажне середовище, слугують джерелом естетичного відпочинку й комфортного проживання людей тощо. Відповідно озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів з планування, забудови й благоустрою населених пунктів.

Це повітряний забруднювач, до складу якого входять як тверді мікрочастинки, так і дрібні крапельки рідини. І ті, і інші розміром приблизно від 10 нм до 2,5 мкм. Інші позначення і назви частинок РМ2.5: FSP (fine suspended particles), fine particles, fine particulate matter, дрібнодисперсні завислі частки, тонкодисперсна пил.

Футбол вважається грою, яка завжди швидко застосовувала різноманітні інновації. Наприклад, систему визначення голу чи відео-рефері. Але не так давно започаткувався новий тренд, який напряму не стосується гри. Мова йде про еко-френдлі стадіони. Це впливає не лише на гру, але й на планету. Це деякі приклади таких стадіонів.

Дрібнодисперсний пил – це забруднювач повітря, що завдає найбільшої шкоди здоров’ю людям у великих мегаполісах. Він являє собою дрібні частки в повітрі розмір яких менше 10 мкм, які не відразу осідають на землю, а залишаються деякий час в атмосфері. Найбільш небезпечними для здоров’я людини є частинки менше 0,5 мкм.

ВАЖЛИВО! ДНІПРО!

На маслоекстракційному заводі “Потоки”, який розташований за адресою вул. Байкальська, 9, трапилася аварія уночі з 28.10 на 29.10.

Мобільна моніторингова станція КП “Центр екологічного моніторингу ДОР” зафіксувала перевищення концентрації пилу обох фракцій (РМ2.5 та РМ10) у повітрі.

Висока вологість повітря та відсутність вітру посилюють негативний ефект, спричинений забрудненням.

Людям літнього віку та дітям без потреби краще не перебувати на відкритому повітрі.

Атмосфера, як частина біосфери, має здатність до самоочищення, але вона не безкінечна і тому треба газові викиди промислового походження очищати від шкідливих домішок – пилу, оксидів азоту, сірки, вуглеводнів та інших речовин. Але часто об’єми забруднень настільки великі, що виникають потреби у додатковому, швидкому і якісному очищенні повітря. Для цього застосовують різноманітні методи очищення повітряних викидів.

Майже всю територію України складають древні докембрійські породи – граніти, гнейси, глини, які містять радіоактивні елементи і тому майже для всієї території України характерний природний радіоактивний фон, величина якого складає 10-20 мкР/год.

Значний внесок у підвищення радіоактивного фону дають антропогенні джерела випромінювань – ядерні установки (реактори АЕС, склади атомної зброї, підприємства з переробки радіоактивних відходів, речовин), промислові прилади дозиметричного контролю, які широко використовуються у виробництві при неруйнівних методах контролю якості виробів.

Крім цього на величину природного радіоактивного фону впливає і діяльність людини. Наприклад, при спалюванні вугілля в домашніх грубках, в теплових електростанціях у довкілля потрапляють відходи – зола, а вона містить радіоактивні елементи – торій, уран, радій, що колись були сконцентровані рослинами, з яких вугілля утворилося. Іноді фон біля таких станцій вищий, ніж біля атомних. Певне забруднення викликала аварія на Чорнобильській атомній станції.

Інше джерело – космічне випромінювання, що складається з галактичного і сонячного. Воно значною мірою поглинається атмосферою і на висоті 20 км виникає вторинне випромінювання, або синхротронне, що складається з мезонів, протонів, електронів, ізотопів вуглецю, берилію, натрію та інших елементів.

На всі об’єкти на поверхні землі впливають джерела космічного і земного радіоактивних випромінювань. Природний радіоактивний фон не є постійним і коливається від 4 до 20 мкР за годину для житлових помешкань і до 50 мкР/год для природного середовища (пляж, ліс, луки, город).

Джерело: Мягченко О. П., 2010.

Воно представлено системою законів. Основу природоохоронного законодавства складають закони: «Про природно-заповідний фонд України» (16.06.92), «Про тваринний світ» (3.03.93), «Про охорону рослин», «Про Червону книгу України» (29.10.92), «Про карантинні рослини» (30.06.93), Лісовий кодекс України (21.01.94), Водний кодекс України, Земельний кодекс України.