Як транспорт, промисловість і клімат впливають на якість повітря в містах України та Чехії?

Як впливають машини, тролейбуси та маршрутки на якість повітря? Чи можна цьому запобігти? Звідки взагалі беруться забруднювачі у повітрі?

Про це говорили на онлайн-семінарі «Якість повітря в містах: виклики та рішення», який відбувся 2 червня на платформі Zoom. До заходу долучилися представники територіальних громад, органів місцевого самоврядування, науковці й студенти.

Онлайн-семінар організувала Програма «Чисте повітря для України» спільно з чеською неурядовою громадською організацією «Арніка», яка працює в Україні ще з 2017 року. Наразі «Арніка» реалізує два проєкти в Україні. Один із них має назву «Посилення екологічного моніторингу Дніпропетровської області під час воєнного конфлікту», а інший – «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів».

— Наша мета не лише перезапустити регіональну систему моніторингу, яка навіть до повномасштабної війни була на високому рівні, але й підвищити її якість шляхом обміну досвідом і передачі ноу-хау з Чеської Республіки, – зазначила координаторка проєкту «Чисте повітря для України» Марцела Чернохова.

Експерт «Чистого повітря для України» Олексій Ангурець переконаний, що якісний моніторинг повітря в Україні сприятиме євроінтеграції нашої держави.

— Наші західні партнери розуміють, що моніторинг довкілля та атмосферного повітря зокрема, є  важливим для того, щоб ми стали членами європейського співтовариства. Нам важливо зберегти те, що є, розвивати далі і зробити моніторинг довкілля в Україні відповідним до вимог Європи, — зазначив Олексій Ангурець.

Як у Чехії визначають джерела забруднення повітря? Методи позитивної матричної факторизації

– Щоб знати, як покращити якість повітря, треба розуміти, звідки йде забруднення, – наголосила Бланка Крейчі, експертка з якості повітря, керівниця відділу якості повітря в Остраві Чеського гідрометеорологічного інституту.

Для визначення джерел забруднення в Чеському гідрометеорологічному інституті застосовують метод позитивної матричної факторизації (ПМФ). Це — один з найефективніших способів для аналізу складних джерел забруднення. Проте він має і недоліки — одне дослідження за цим методом може коштувати, як новий електромобіль.

Як працює ПМФ? Це цілий процес, що включає:

• розробку дослідження;
  
• вловлювання аерозолю (забруднювача) та його попередників;
  
• моніторинг умов у навколишньому середовищі;
  
• визначення маркерів забруднення;
  
• оцінку за допомогою багатовимірного факторного аналізу для виявлення груп джерел забруднення та їхнього внеску;
  
• перевірку достовірності результатів;
  
• інтерпретацію та підготовку пропозицій щодо заходів.

Також Бланка Крейчі розповіла, як відбираються зразки повітря для дослідження. Для цього науковці використовують сепаратори з різними фільтрами. Частота забору залежить від рівня забруднення: від одного разу на 3 години до одного разу на 30 годин. Для аналізу потрібна достатня кількість пилу чи твердих часток.

Забори проводяться з кількох місць, аби мати змогу порівнювати дані або дослідити джерело забруднення. Потім зразки надсилаються в лабораторії або гідрометеорологічний інститут, де дані аналізують з використанням баз даних.

До аналізу залучають комп’ютери та спеціалістів, які працюють із статистичними моделями, після чого результати перевіряються і співставляються з метеоумовами.

Де застосовується ПМФ? Наприклад, у створенні плану захисту повітря конкретної території, особливо у складних або невизначених умовах моделювання, або там, де викиди складно виміряти, а також при транскордонному перенесенні забруднювачів.

Бланка Крейчі розповіла про дослідження, проведене в промисловому районі Острави:

–  Ми хотіли дати відповідь на складне питання: як метеорологічні умови впливають на якість повітря та життя людей у регіоні, –  пояснила вона.

Для цього науковці збирали зразки аерозолю, вимірювали їхню концентрацію та хімічний склад як улітку, так і взимку. Це дозволило зафіксувати широкий спектр забрудників. Результати нанесли на мапу: у двох районах ситуація була нормальною, а в одному — рівень забруднення значно перевищував норму через викиди з коксохімічного заводу, розташованого поблизу.

Як у Чехії повітря забруднює транспорт?

Чехія перенасичена транспортом. Автомобілі – одне із джерел, які негативно впливають на якість повітря. Бланка Крейчі зазначила, що основні забрудники від транспорту — це:

• оксиди азоту (NOx),
  
• тверді частки (ТЧ10 і ТЧ 2,5),
  
• викиди чадного газу (CO),
  

– Однак повітря забруднюється не лише від вихлопної труби. Значний вплив має зношення шин  і дорожнього покриття, – підкреслила експертка.

Чеські дослідники пропилососили дорожній пил, висушили його та проаналізували тверді частки. Потім порівняли їх з тими, що були в пробах з повітря. Це дозволило довести, що дорожній пил є значним джерелом забруднення.

– Первинні викиди з вихлопних труб мають менше значення, ніж вторинні забруднювачі, наприклад, нітрат амонію взимку, – додала Бланка Крейчі.

Як у Чехії борються зі смогом?

Через перенасиченість доріг транспортом у Чехії періодично виникає смог — короткочасне, але небезпечне забруднення повітря твердими частками, діоксидом сірки та азоту.

Для реагування існує закон №201/2012, який регулює та попереджає смогові ситуації.

– Останні 10 – 15 років ми мали смогову ситуацію узимку лише через тверді частки, а  влітку лише через приземний озон, але її не доводилося оголошувати через діоксид сірки чи діоксиди азоту, – розповіла Бланка Крейчі.

За її словами, взимку регулювати смог можна, а от влітку, коли істотно збільшується концентрація приземного озону, це робити неможливо. Тому місцева влада на своїх сайтах публікує оголошення про небезпеку. Насамперед, вони стосуються дітей, вагітних та людей з хронічними захворюваннями. Їм радять лишатися вдома, зменшити фізичні навантаження і, якщо потрібно ліки, то їх варто тримати під рукою. Навіть у випадках смогу рекомендують провітрювати приміщення. Але робити це треба недовго.

Як борються зі смогом муніципалітети у Чеській республіці? Вони можуть виписувати регуляторні акти. Наприклад, зменшити дорожній рух та обмежити швидкість транспорту на дорогах. На думку Бланки Крейчі, непоганим варіантом у смогових ситуаціях, було б якби органи місцевої влади ввели певні години на безкоштовне користування громадським транспортом. Це б розвантажило дороги від автомобілів.

Також існують і довгострокові заходи з покращення якості повітря. Йдеться про розвиток «зеленого транспорту», будівництво інфраструктури для електромобілей, створення велосипедних доріжок та заохочення громадян ходити пішки та зелені насадження обабіч доріг.

Бланка Крейчі каже, закон № 201/2012 потребує змін та допрацювань. Чому? Бо, приміром, якщо під час смогової ситуації треба обмежити рух, потрібна альтернатива. Наприклад, об’їздна дорога для транспорту.

– А інфраструктура наших міст не в такому гарному стані, щоб мати альтернативу на будь-який випадок. Ідеальних умов не існує, – констатувала Бланка Крейчі. 

Презентацію Бланки Крейчі можна подивитися нижче

Як відбувається моніторинг якості повітря у Запоріжжі?

Запорізька обласна державна адміністрація співпрацює з Українським гідрометеорологічним центром та Дніпропетровським обласним центром контролю та профілактики хвороб. Ірина Пирогова зазначає, що Гідромет має п’ять постів спостереження і проводить заміри чотири рази на добу. Центр контролю захворювань здійснює виїзди, проте це переважно фрагментарні маршрутні пости.

— Нам бракує розгалуженої системи моніторингу, хоча б індикативних постів, які дозволили б постійно фіксувати та контролювати якість повітря в місті.

У випадку, якщо фіксується дуже низька якість повітря, на сайті Запорізької обласної військової адміністрації публікується попередження з відповідними рекомендаціями для населення: чим займатися, а чого варто уникати в дні підвищеного забруднення. Зазвичай такі рекомендації є універсальними, і в Україні вони практично не відрізняються від тих, що використовуються в Чехії.

Протягом 2024 року Гідромет та Центр контролю та профілактики хвороб дослідили повітря на наявність небезпечних метеорологічних умов (НМУ). Як не дивно, кількість таких днів суттєво зменшилася порівняно з попередніми роками.

— Ми зафіксували зменшення кількості днів із несприятливими метеоумовами для розсіювання забруднення. Це змусило нас шукати причини. Серед можливих — підрив Каховської ГЕС або зменшення промислових викидів. Ми помітили, що таких днів з НМУ стало менше і почали збирати дані: скільки саме було перевищень у ці дні, — зазначає Ірина Пирогова.

Далі — висновки від дослідження НМУ в Запоріжжі:

1. Заходи існуючої системи регулювання зниження викидів у період НМУ, на думку дослідників, вичерпали себе. Для ефективного зниження забруднення слід виносити за межі міста або закривати морально застарілі виробництва.
   
2. Нормативний документ РД 52.04.52-85 також є застарілим. Замість нього необхідно розробити новий закон із чітким переліком дій, що можуть бути використані у Планах поліпшення якості повітря.
   
3. Потрібно розробити програму моніторингу якості повітря в Запоріжжі з урахуванням поточного стану мережі спостереження, можливостей Запорізького обласного центру контролю та профілактики хвороб і сучасних методів математичного моделювання.
   
4. Необхідно провести окреме дослідження щодо впливу руйнації Каховського водосховища на формування метеорологічних умов та розсіювання домішок у повітрі.
   
5. Слід вдосконалити систему звітування та контролю виконання заходів під час НМУ, а також здійснити якісну оцінку ефективності цих заходів.

 Презентацію Ірини Пирогової можна подивитися нижче

Захід організовує чеська неурядова організація «Арніка» в рамках проєкту «Посилення екологічного моніторингу Дніпропетровської області під час воєнного конфлікту».

Партнери – ГО «Зелений світ – Друзі Землі» та КП Центр екологічного моніторингу Дніпропетровської обласної ради. Захід відбудеться за підтримки чеського Агентства з Розвитку та Програми «Transition» в рамках Розвитку Міжнародного Співробітництва Чеської Республіки.