Як «Арніка» допомагає Дніпропетровщині зробити довкілля чистішим

– Що б ви зробили, якби у валізці вам видали по одному мільйону євро? – питає ведуча телеканалу «Дніпро TV» Світлана Астахова в Олексія Ангурця та Марцели Чернохової. – З чого б ви почали санацію на Дніпропетровщині?

– Додатково дослідили б область, визначили б ще більше небезпечних місць, – відповідає Марцела Чернохова. – Ми б зрозуміли повну картину стану довкілля Дніпропетровщини і зробили б її терени безпечнішими.

– Коли ми відвідуємо громади, ми бачимо ініціативи від них, – додає Олексій Ангурець. – У нас є невеличкі пілотні проєкти, і ми їх фінансуємо. Це обмежені кошти, але ми спрямовуємо їх на абсолютно практичні речі. Думаю, непогано було б частину нашого уявного мільйона витратити на потреби громад.

У червні до Дніпра завітала координаторка проєкту «Чисте повітря для України», представниця чеської НУО “Арніка” Марцела Чернохова. Вона разом із експертом з екології Олексієм Ангурцем дала інтерв’ю телеканалу «Дніпро TV». У цьому матеріалі ми коротко передаємо суть розмови.

НУО «Арніка» та Марцела Чернохова працюють в Україні з 2017 року. Спочатку вони намагалися допомогти українському довкіллю, зокрема у зменшенні промислових викидів. Саме тому чехи для роботи обрали Дніпропетровську, Запорізьку та Харківську області.

Але після повномасштабного вторгнення росії, «Арніка» змінила акценти: тепер у фокусі – наслідки шкоди, якої завдала війна українському довкіллю. Саме тому Чеська Республіка взяла патронат над Дніпропетровщиною.

– Співпраця з «Арнікою», з міжнародною програмою «Чисте повітря для України» принесла багато практичних результатів. Це гарний приклад проєкту, спрямованого не лише на дискусії щодо проблем, а й на їхнє вирішення. Саме тому це цікаво. Ми знайшли одне одного і працюємо спільно, щоб визначити найкритичніші екологічні проблеми для України й наших регіонів і внести свій вклад у їх вирішення — навіть зараз, під час війни, – ділиться враженнями Олексій Ангурець. І йому є з чим порівнювати – він уже понад 25 років в екологічному русі.

«Арніка» втілює в Україні три проєкти.

1. «Зелена відбудова України» — спрямований на сталу реконструкцію постраждалих від війни регіонів. Проєкт враховує також «довоєнні» проблеми, зокрема промислові викиди.
   
2. «Посилення екологічного моніторингу Дніпропетровської області» — передбачає підтримку КП ДОР «Центр екологічного моніторингу». Після початку повномасштабної війни його роботу було призупинено через нестачу фінансування. Завдяки «Арніці» центр знову запрацював: експерти виїжджають у громади, вимірюють якість атмосферного повітря та поверхневих вод.
   
3. «Ідентифікація та визначення пріоритетів екологічного навантаження на довкілля в Дніпропетровській області» — саме про цей проєкт найбільше говорили у студії «Дніпро TV».
   

У рамках останнього проєкту експерти виявляли найбрудніші ділянки області, ранжували їх за ступенем забруднення й давали рекомендації щодо очищення. Одним із критеріїв для відбору була доступність території — адже війна не дозволила відвідати всі потрібні локації.

– На обстежених територіях ми вже провели польові роботи: відібрали проби й зробили оцінку з точки зору впливу на довкілля та здоров’я людей. Це також дозволило визначити пріоритетність вирішення проблем, – пояснив Олексій Ангурець.

Спочатку було визначено 40 найпроблемніших локацій. Потім аналітики звузили список до 20, потім — до 10, і на фініші залишилися дві:

• Перша — поблизу села Дмитрівка (Синельниківський район), де раніше виробляли засоби захисту рослин. Виявлено високий рівень ліндану (гамма-гексахлорциклогексану) та діоксину.
  
• Друга — неподалік селища Чаплі, біля Придніпровської ТЕС. У пробах ґрунту виявили миш’як, а у зразках курячих яєць — діоксин. Проби направили до чеських та нідерландських лабораторій.
  

– Вони мають відповідне обладнання, сертифікацію та методологію, тож ми повністю довіряємо цим даним, – пояснила Марцела Чернохова.

На другу половину 2025 року та 2026 рік заплановане поглиблене дослідження обох локацій.

– Думаю, ми ще додамо нові місця, розробимо проєкти ремедіації (очищення – ред.) і зосередимось на пошуку коштів для відновлення територій, – сказав Олексій Ангурець.

Також екологи досліджували застарілі радянські забруднення, які можуть лишаються в ґрунті десятиліттями, а то і століттями.

– Ця страшна війна — це також можливість якомога швидше позбутися того, що залишилося нам у спадок від радянського союзу. Технології йдуть уперед, і ми маємо змогу використати їх під час відбудови, – зазначив Ангурець.

Досвід Чехії — приклад для України

Після падіння комунізму Чехія також успадкувала серйозні екологічні проблеми. У країні провели повний скринінг територій, визначили небезпечні локації та здійснили їхню ремедіацію. Це коштувало багато часу й ресурсів, але фінансувалася програма державою та Євросоюзом.

Тим часом проєкт «Чисте повітря для України» робить акцент саме на малих містечках — там, куди великі організації не доїжджають. Місцева влада й екологи разом ідентифікують проблеми, оцінюють забруднення та планують подальші дії.

– Значна частина громад зацікавлена у співпраці з нами. Не можу сказати, що всі 100%, але доволі багато. Коли Марцела приїздить до України, ми разом відвідуємо громади — вона хоче побачити ситуацію на власні очі, – підсумував Олексій Ангурець.

Відео з інтерв’ю можна подивитися тут