У ЄС закликають країни-підписанти Паризької угоди підвищити кліматичні зобов’язання. Відтак нова ціль зменшення викидів парникових газів має становити до 2040 року 90% порівняно з 1990-м роком. Про це повідомляє «Екополітика» з посиланням на пресслужбу Європейської Ради.
Крім того, Єврокомісія на своєму засіданні окреслила ключові елементи та умови, які вона повинна відобразити у своїх законодавчих пропозиціях щодо викидів парникових газів після 2030 року. Це дозволить державам-учасницям Паризької угоди досягти кліматичних цілей до 2040 року.
На засіданні міністри довкілля держав ЄС обговорили оновлення Національно визначеного внеску ЄС на 2035 рік. Цей документ є складовою кліматичної політики ЄС. Паризька угода вимагає від підписантів раз на 5 років оновлювати свої НВВ. Відтак свої кліматичні цілі країни мають подати до 21 листопада 2025 року.
Які кліматичні цілі має Україна?
До 2030 року — не перевищувати 60% викидів від рівня 1990-го. Цей показник зафіксований у Очікуваному національно визначеному внеску України. Натомість в Оновленому Національно визначеному внеску, поданому у 2021 році до РКЗК ООН, встановили значно амбітніші цілі: скоротити викиди парникових газів до 2030 року на 65%.
Насправді ж актуальна кліматична мета України ще вища. Її можна знайти у Другому національно визначеному внеску (НВВ2) до Паризької угоди, і він передбачає зниження викидів парникових газів у 2035 році на 68–73% від рівня 1990 року.
Національно визначений внесок поширюється на: енергетику, промисловість, сільське господарство й відходи.
А ось перелік парникових газів, які регулюються національно визначеним внеском:
- Двоокис вуглецю (CO₂)
- Метан (CH₄)
- Закис азоту (N₂O)
- Гідрофторвуглеводні (HFC)
- Перфторвуглеводні (PFC)
- Гексафторид сірки (SF₆)
- Трифторид азоту (NF₃)