Воно представлено системою законів. Основу природоохоронного законодавства складають закони: «Про природно-заповідний фонд України» (16.06.92), «Про тваринний світ» (3.03.93), «Про охорону рослин», «Про Червону книгу України» (29.10.92), «Про карантинні рослини» (30.06.93), Лісовий кодекс України (21.01.94), Водний кодекс України, Земельний кодекс України.
Законом передбачені достатньо великі штрафні санкції за порушення різноманітних його статей. В ньому є глава про адміністративні правопорушення в сфері охорони природи, нераціонального або незаконного використання природних ресурсів, охорони пам’ятників історії і культури. Тому будь-який спеціаліст – технічного або гуманітарного профілю повинен знати ці закони, статті. Так, відповідальність за дії учнів, екскурсантів, туристів, які можуть заподіяти шкоду природі в поході, екскурсії лягає на екскурсовода, керівника. Це статті, що передбачають відповідальність за: псування, забруднення сільськогосподарських та інших земель, незаконне вирубування, пошкодження і знищення лісових культур і молодняку, за жорстоке поводження з тваринами і за збір рослин, занесених до Червоної книги.
Основні вимоги щодо організації та функціонування таких СЗЗ вміщуються в Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. № 173. Вони містять норму про необхідність відокремлення від житлової забудови промислових, сільськогосподарських та інших об’єктів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами при неможливості створення безвідходних технологій.
Наприкінці минулого року Європейський суд аудиторів встановив, що забруднене повітря призводить до 400 тисяч передчасних смертей щороку. Чиказький університет повідомляв, що кожен киянин міг би жити на рік довше, якби повітря в місті було чистішим. Відомо, що головним забрудником у Києві є автомобіль. Незабаром у столиці має запуститися система моніторингу якості повітря, а поки ведеться лише фіксація даних у Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського.
Днями у Києві співробітники Карлового Університету — Ян Говорка, Ян Бендл і Петр Мареш — розповіли про свій досвід моніторингу якості повітря в чеських містах. Колектив досліджує джерела забруднення і отруйні складники атмосфери.
Детальніше за посиланням: https://hmarochos.kiev.ua/2019/06/06/ne-publykuvaty-yak-pokrashhyty-yakist-povitrya-v-misti-cheskyj-dosvid/
Українці загалом і кременчужани зокрема можуть залишитися без Дніпра – екологи розповіли чому Дніпро зеленіє і чим це небезпечно
Вже 5-й рік екологи намагаються достукатися до чиновників, щоб ті звернули увагу на проблеми Дніпра. Через замулення річка Дніпро може перетворитися на низку островів не менше, ніж за три роки.
Детальніше за посиланням: http://kremen.today/2019/08/19/cherez-try-roky-dnipra-mozhe-ne-staty/?fbclid=IwAR1Kysf1glPvs2hR2NtfxDcOohkBG5uBf2hmLRMQ18HbxvTM36yrganjME0
Це зроблено для того, щоб люди менше купували воду в пластикових пляшках, а натомість набирали воду в свої пляшки. Таким чином забруднення пластиком суттєво зменшується.
Майже півмільйона євро вклали в систему очищення повітря на одній з головних магістралей Штутгарта. Завдяки цим пилососам буцімто стало на 30 відсотків менше шкідливих викидів. Дивіться, як це працює!
Зростання обсягів світових авіаційних перевезень щорічно на 4-5 % супроводжується посиленням навантаження на довкілля як на локальному, так і на глобальному рівнях, що нині стає одним із основних чинників, які визначають розвиток авіаційної галузі. За даними Міжурядовоı̈ групи експертів з питань змін клімату (МГЕЗК, англ. Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC), яка досліджує проблеми зміни клімату, сумарний вплив авіаційного транспорту сягає 3,5 % (викиди діоксиду вуглецю – 0,2-0,4 %, викиди оксидів азоту – приблизно 1 %) на глобальному рівні.
Із 19 вересня в’їзд вантажного транспорту до Києва з боку Борисполя обмежуватимуть у зв’язку зі збільшенням кількості шкідливих речовин у повітрі
