Війна — головне джерело екологічної шкоди на Херсонщині

Довкілля Херсонщини потерпає зараз більше не від викидів з промисловості, а від російської військової агресії. Таку інформацію надали у Департаменті захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської ОВА.

Наразі частка забруднюючих речовин від промислових підприємств скоротилася. За статистикою від Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів, якщо в 2021 році такі викиди становили 5,5 тис. тонн, то вже у 2023 році — 5,5 тис. тонн.
Утім це не означає, що довкілля на Херсонщині стало чистішим. Просто частина промислових підприємств користується своїм правом не подавати звітність. А коли не вистачає даних, то й сформувати об’єктивну статистику стає неможливим.

Але викиди з промисловості можна хоча б контролювати, прогнозувати, а інколи й знижувати. Зараз в Україні триває повномасштабна війна. росіяни обстрілюють Херсонщину КАБами, ракетами, мінами, запальними снарядами, пускають дрони по цивільних та військових об’єктах, нищать нашу промисловість, інфраструктуру та будинки місцевих мешканців. У довкілля потрапляють сотні тонн токсинів, і ці викиди, на відміну від промисловості, не піддаються ані контролю, ані прогнозам.

Та попри війну, в Херсоні діє система моніторингу. Нею займається Центр з гідрометеорології. До повномасштабного вторгнення такий моніторинг відбувався за трьома напрямками: забруднення поверхневих вод, радіації та якості атмосферного повітря. Першими двома займалася Каховська гідрометеорологічна обсерваторія, яку зруйнували окупанти. А от Лабораторія з дослідження атмосферного повітря у Херсоні працює і далі. У різних мікрорайонах міста існують 4 стаціонарні пости. У області, на жаль, немає подібних пунктів.

Науковці здебільшого фіксують у Херсоні перевищення середньодобових концентрацій діоксиду азоту, оксиду азоту, фенолу й формальдегіду. Усе це прямо пов’язано з активністю ведення бойових дій.

Усі збитки, які заподіяла росія довкіллю Херсонщини, фіксує оперативний штаб. Його утворили при Державній екологічній інспекції. Загалом, окупанти завдали довкіллю цієї південної області шкоди на 92 107 795 127,32 грн. І тільки за червень 2025 року ця сума склала 10 823 270 814,01 грн.

Усі документи та розрахунки інспектори оперативного штабу передають до правоохоронних органів. Там їх долучають до кримінальних проваджень.

У Департаменті захисту довкілля та природних ресурсів повідомляють, що бойові дії здійснюють на стан повітря два види впливу: безпосередній та опосередкований. Перший вид — це детонування різних видів боєприпасів, використання артилерійської зброї, ракет, авіабомб і т. д. До чинників опосередкованого впливу відносять пожежі в екосистемах, влучання снарядів у промислові об’єкти, об’єкти інфраструктури та домогосподарства. Зараз ми коротко опишемо кожен із них.

1. Детонація боєприпасів.
Взагалі всі боєприпаси складаються із заряду та детонатора. Під час вибуху ці частини вивільняють у навколишнє середовище цілу низку хімічних елементів. Багато забруднюючих речовин утворюється навіть тоді, коли вже запустили ракету.
«Таких як паливо та різні присадки, які підвищують потужність двигуна, холодильні рідини та інші хімічні речовини», – пояснюють у Департаменті.
Забруднюючі речовини вивільняються у повітря навіть тоді, коли ППО збиває російські ракети. Йдеться про оксиди азоту, чадний газ, сірку, вуглекислий газ, водяну пару, бурий газ, свинець та сажу.

Деякі з цих речовин можуть бути отруйними. Скажімо, до складу ракетного палива входить гептил, і він негативно впливає на центральну нервову систему, слизові оболонки та органи дихання, швидко потрапляє в кров та може викликати втрату свідомості. Ця масляниста речовина осідає, залишається на поверхні та під дією кисню і сонячних променів може трансформуватися, і це призводить до повторного забруднення.

Також під час вибухів відбуваються викиди дрібнодисперсного пилу ТЧ 2.5. Він вибуховою хвилею поширюється на великі відстані. Його частки проникають у легені й провокують серцево-судинні хвороби та онкологію. Оскільки ТЧ 2.5 може потрапляти в судини і кров, він негативно впливає на роботу нервової системи та мозку.

2. Через влучання російської зброї та падіння уламків боєприпасів відбуваються пожежі на підприємствах, інфраструктурних об’єктах, у цивільних домівках, нафтобазах і т. д. І такі пожежі наразі вчасно приборкати дуже важко. росіяни все частіше вдаються до практики повторних обстрілів. А тому просто немає змоги мінімізувати викиди забруднюючих речовин у повітря. А коли ворог влучає в об’єкти газопостачання, відбувається горіння газу та метану. Їх ліквідувати у короткий термін не є можливим.

3. Підбита або знищена техніка є джерелом мастильних матеріалів.
Пальне, яке залишається у підбитій військовій техніці, призводить до горіння, забруднення повітря та потенційного забруднення ґрунтів і водних ресурсів. Нетоксичні викиди від мастильних матеріалів, хоча й не несуть безпосередньої загрози здоров’ю людей, теж небезпечні. Вони провокують зміни у кліматі.

4.російські дрони та ракети вцілюють у цивільні будинки.
У результаті загораються різні синтетичні матеріали, на кшталт пластику, поліетилену чи пластмаси. В залежності від складу, вони виділяють різні шкідливі речовини.
Вплив війни на цивільні об’єкти має іще один аспект. Коли росіяни вибивають зі строю енергетику — зникає світло, і люди користуються генераторами. А якщо ворог вцілив в об’єкти газопостачання — в оселях зникає газ. Тут уже цивільних виручають буржуйки. Утім, ці необхідні для виживання пристрої здійснюють шкідливий вплив на довкілля.

Через особливості буржуйок відбувається неповне згорання палива. Невисокі газовідвідні труби призводять до того, що викиди від горіння залишаються в приземному шарі та не мають змоги розсіюватись.
А от такі поширені під час стабілізаційних відключень світла генератори забруднюють довкілля оксидом вуглецю, чадним газом, сажею, оксидом азоту та дрібнодисперсним пилом. Цей букет із сполук негативно впливає на здоров’я людей. Особливо на тих, хто страждає на астму, гострі респіраторні захворювання та недуги серця.

5.Пожежі в екосистемах здійснюють подвійний вплив на стан атмосферного повітря.
Воно не лише забруднюється, але й довкілля втрачає безцінні зелені насадження. Саме вони беруть участь у процесі фотосинтезу, перешкоджають утворенню пилових бур, що вкрай актуально для Херсонської області.

У Департаменті захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської ОВА повідомляють, що тільки за період з 25 травня по 24 червня 2025 року на деокупованій частині області відбулося 62 пожежі на загальній площі 266,442 га.
Під час пожеж у атмосферу, крім іншого, потрапляють частинки сажі, тобто вуглець та продукти неповного згорання деревини. Однак горять не тільки лісосмуги, поля, а й техніка.

У Департаменті захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської ОВА дійшли до висновку, що запобігти забрудненням повітря під час війни неможливо. Зрештою, так само, як і контролювати або прогнозувати їх показники. Натомість слід використовувати усі наявні в умовах війни можливості та заходи щодо мінімізації певних шкідливих чинників.