Дніпро є основним джерелом водопостачання в Україні, водозабір з нього становить близько 60% від загального по країні. Загалом у басейні Дніпра в межах України розташовано близько 150 тис. водокористувачів, з них первинних – близько 8,5 тисяч. Дані про об’єми водозабору в басейні Дніпра свідчать, що в останні двадцять п’ять років вони мали тенденцію до зменшення. Аналогічна тенденція спостерігається і у змінах забору підземних вод у межах басейну.

Найбільшим джерелом водозабору в басейні є каскад Дніпровських водосховищ (80% всього водозабору по басейну). З приток Дніпра найбільше води забирається з басейну Прип’яті. У 2017 році в межах української частини басейну Прип’яті було забрано 289,7 млн. м3 води, в тому числі 121,2 млн. м3 – з підземних водних об’єктів. Водозабір у басейні Десни в 2017 році становив 115,8 млн. м3 з яких 47,0 млн. м3 склав підземний водозабір. Серед інших приток найбільший водозабір здійснюється з річок: Інгулець (180,9 млн. м3 у 2017 році), Самара (175,4 млн. м3 ), Тетерів (73,6 млн. м 3 ), Псел (61,5 млн. м3 ), Рось (58,8 млн. м3 ). Для Самари та Інгульця характерний значний забір підземних вод, що пов’язано з відкачкою їх під час видобутку корисних копалин.

Безповоротне водоспоживання відносно природних водних об’єктів становило у 2017 році 2 830 млн. м3 . Порівняно з 1990 роком воно зменшилося у 3,8 рази. У 2017 році водовідведення у Дніпро та його притоки становило 2 918 млн. м3 . Порівняно з 1990 роком об’єм водовідведення в басейні скоротився у 3,6 рази.

У загальному об’ємі водовідведення найбільшою є частка нормативно чистих без очистки вод – на них припадає (за даними 2017 року) 65% загального об’єму водовідведення. Забруднених без очистки та забруднених недостатньо очищених стічних вод було скинуто у поверхневі водні об’єкти 22% від загального об’єму водовідведення.

Найбільше води відводиться у Дніпро та його притоки у Дніпропетровській, Київській і Запорізькій областях. Щодо об’єктів скиду, то основна його частина (77%) здійснюється в сам Дніпро в межах Канівського, Дніпровського та Каховського водосховищ. З приток Дніпра найбільше води відводиться у Прип’ять (105,4 млн. м3 у 2017 році), Десну (81,1 млн. м3 ), Інгулець (76,1 млн. м3 ), Самару (62,5 млн. м3 ) та інші річки.

Зі стічних вод, що скидаються забрудненими без очистки, основна кількість надходить до Дніпровського та Канівського водосховищ (90% від загальної кількості, що скидається безпосередньо у Дніпро). Серед приток Дніпра така категорія стічних вод найбільше скидається до р. Інгулець.

Із загального скиду забруднених стічних вод у 2017 році 53% скинуто промисловістю (передусім, чорною металургією та вугільною промисловістю), 42% забруднених стічних вод скинуто підприємствами комунального господарства (водоканалами).

Джерело: ТЕХНІЧНИЙ ЗВІТ: ОПИС ХАРАКТЕРИСТИК РАЙОНУ БАСЕЙНУ РІЧКИ ДНІПРО.