Зростання обсягів світових авіаційних перевезень щорічно на 4-5 % супроводжується посиленням навантаження на довкілля як на локальному, так і на глобальному рівнях, що нині стає одним із основних чинників, які визначають розвиток авіаційної галузі. За даними Міжурядовоı̈ групи експертів з питань змін клімату (МГЕЗК, англ. Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC), яка досліджує проблеми зміни клімату, сумарний вплив авіаційного транспорту сягає 3,5 % (викиди діоксиду вуглецю – 0,2-0,4 %, викиди оксидів азоту – приблизно 1 %) на глобальному рівні.

Аналіз результатів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в аеропортах Європи та України показали, що повітряні судна є переважаючими джерелами забруднення атмосферного повітря в межах аеропорту. Так, складова викидів від авіаційних двигунів повітряних суден на локальному рівні перевищує 50 % від загальної маси викидів забруднюючих речовин у зоні аеропорту.

Під час експлуатації повітряних суден цивільної авіації на території аеропорту викид шкідливих забруднюючих речовин здійснюється з моменту запуску авіадвигуна перед зльотом і до моменту зупинки авіадвигуна після посадки. За останнє десятиріччя значна кількість досліджень сфокусована на проблемі несприятливого впливу викидів авіадвигунів на якість атмосферного повітря у локальному та регіональному масштабах. Особливо це стосується викидів оксидів азоту (NOx) та зважених часток (PM10, PM2.5 та PM1.0), які спричиняють виникнення відповідно фотохімічного смогу та туману з наступними несприятливими наслідками для населення.

Проблема регіонального забруднення атмосферного повітря аеропортів ЦА є актуальною для України у зв’язку із дедалі більшим наближенням житлових районів до аеропортів та подальшим застосуванням застарілих типів повітряних суден.

Джерело: Запорожець, Синило, Ульянова, Крупко,
Паращанов, 2018.