Більш ніж 90% викидів шкідливих речовин в атмосферу здійснюються підприємствами металургії, енергетики, вуглевидобутку та коксохімії.
Крім викидів в атмосферу, металургійні підприємства використовують до 20—25% води від загального її споживання промисловими підприємствами та істотно забруднюють поверхневі води.

ПІДПРИЄМСТВА МЕТАЛУРГІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ

1. ПАТ «Євраз- ДМЗ ім. Петровського»
Вид економічної діяльності – виробництво чавуну, сталі, прокату, товарів народного споживання, коксу і побічних продуктів Мінекономрозвитку України
2. ПАТ “ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод” Вид економічної діяльності – виробництво труб та товарів широкого вжитку (Екологічний паспорт міста Дніпро, 2018).

Переважна частка речовин, що забруднюють атмосферне повітря у результаті діяльності металургійних підприємств, представлена викидами коксохімічного, агломераційного, доменного, феросплавного та сталеплавильного виробництва. Коксохімічне виробництво є джерелом забруднення атмосфери оксидами вуглецю і сірки, а також вугільним пилом, який утворюється як безпосередньо у виробничому процесі, так і при перевантаженні вугільної сировини. В агломераційному виробництві основні джерела забруднення атмосферного повітря — це агломераційні стрічки, системи охолодження агломерату, печі для його випалювання, а також пункти сортування шихти та агломерату. Гази та пил, що утворюються у процесі агломераційного виробництва містять оксиди сірки та вуглецю, залізо та його оксиди, оксиди марганцю, магнію, фосфору, кремнію, кальцію та ін.

Доменне виробництво також є потужним джерелом газопилових викидів в повітря, які містять оксиди вуглецю й сірки, водень, азот, оксиди заліза, кремнію, марганцю, кальцію, магнію. Головну роль у забрудненні атмосферного повітря при феросплавному виробництві відіграють електродугові печі, які є джерелом викидів газів та пилу, що містять оксиди заліза, міді, цинку, свинцю, хрому, кремнію. Значні обсяги небезпечних викидів мають місце також при підготовчих роботах і при обробці металу. Це, наприклад, графітовий та металевий пил, оксид вуглецю, формальдегід, фенол, метиловий спирт, пари сірчаної кислоти, аміак, бензол, та ін.

У залежності від пануючих вітрів, забруднення атмосферного повітря на територіях, де розташовані металургійні підприємства, може спостерігатися в радіусі 20—50 км. Металургійний комплекс є одним з найбільш потужних споживачів води та джерел забруднення водних об’єктів України. Виробництво 1 т сталевого прокату потребує споживання 180—200 м3 води. При цьому 30—40% стічних вод металургійних підприємств забруднені шкідливими речовинами, серед яких присутні, зокрема, феноли, ціаніди, роданіди, марганець, залізо, хром, миш’як, ванадій та ін.

З точки зору забруднення земель, зона впливу металургійного підприємства на навколишнє середовище може мати радіус 1—5 км. У межах вищезгаданої зони впливу у ґрунті спостерігається значний вміст шкідливих речовин.

Посилання: Фещенко, Каменева, 2016; Офіційний сайт Державної служби статистики України (http:/ /www.ukrstat.gov.ua); Новиков та ін., 2014; Kopach, Chilij., 2012.