Як у Чехії з’явилася ефективна система екологічного нагляду? Як працює державна екологічна інспекція в Україні? Чи можливо застосувати чеський досвід у нашій державі? Про це 26 листопада розповідали на онлайн презентації «Екологічні злочини та відповідальність: побудова ефективної державної екологічної інспекції на основі досвіду Чехії».

До трансляції в Zoom долучилися понад 400 зареєстрованих учасників. Вони – представники територіальних громад, шкіл, університетів, екологічних громадських організацій.

Шлях чеської Державної інспекції з охорони довкілля був непростим і тривав  30 років. Про це зазначила координаторка проєкту «Чисте повітря для України» Марцела Чернохова.

«Ми знаємо як це непросто – починати фактично з нуля. І хочемо поділитися з вами принаймні деякими успіхами, а також невдачами, які проходила наша держекоінспекція під час своєї трансформації. Вважаю, що Чехія та Україна — це країни, які мають багато спільного і можуть багато чого навчитися одна від одної. Тому ми разом із колегами підготували публікацію, в якій узагальнено найважливіші віхи процесу створення та розвитку Чеської екологічної інспекції», —  підкреслила Марцела Чернохова.

Завантажити публікацію «Екологічні злочини та відповідальність: побудова ефективної державної екологічної інспекції на основі досвіду Чехії» можна  ТУТ >>

Як з’явилася екологічна інспекція в Чехії?

Акт про створення Державної екологічної інспекції ухвалив парламент Чеської Республіки. Про це учасникам презентації розповів Ян Плеснік. Він — радник директора Агентства охорони природи Чеської Республіки і працює у сфері збереження природи вже кілька десятиліть. Ян Плеснік бачив на власні очі, як Чехія трансформувалася від комуністичного режиму і стала членом Євросоюзу.

Під час своєї презентації фахівець провів SWOT-аналіз чеської моделі. Екологічна інспекція в Чехії виконує примусові обов’язки, але на відміну від моделей Великобританії чи USEPA, не підпорядковується Міністерству навколишнього середовища.

«Якщо порівнювати природоохоронні агентства в Європі, наше є гібридом, тому що ми водночас є науковим, технічним або експертним органом Міністерства навколишнього середовища. Також через наші регіональні відділення здійснюється державне або громадське управління природоохоронною діяльністю в межах природоохоронних ландшафтів, які охоплюють 15% території підприємства. Це означає, що ми водночас є експертним органом, але також маємо можливість займатися природоохоронною діяльністю на місцях», — пояснив Ян Плеснік.

Ян Плеснік назвав 6 інструментів, на яких базується управління захистом навколишнього середовища:

• правове регулювання;
• економічний інструмент (стягнення/штрафи, субвенції для мотивації тощо);
• наука, дослідження, моніторинг, обстеження та інновації;
• комунікація, освіта та підвищення обізнаності громадськості;
• практичні заходи у сфері охорони довкілля;
• структура державного управління в екологічному секторі;

Зазвичай усі ці інструменти комбінуються в залежності від умов.

Яку ж структуру має держекоінспекція в Чехії? На всій території цієї європейської країни працюють 12 регіональних офісів. Головний знаходиться в Празі. Така структура допомагає працівникам держекоінспекції краще розбиратися у регіональних проблемах, а також знати ключових гравців, розробників та лобістів. На даний момент у Держекоінспекції Чехії задіяні 546 працівників. З них, вищим керівництвом є 17 осіб, 421 займають посади інспекторів і 108 відносяться до сфери підтримки.

За словами Яна Плесніка, спочатку джерелом фінансування інспекції були штрафи. Їх накладали на підприємства-порушники. Але через підозру в корупції та критику суспільства, від такого фінансування довелося відмовитися. Кошти від штрафів почали надходити до державного екологічного фонду Чехії, а не в бюджет. Зараз Чеська держекоінспекція фінансується через Міністерство навколишнього середовища.

На думку фахівця, екологічні правоохоронні органи в ідеалі мають бути незалежними, позавідомчими та статутними. Тобто, не бути частиною жодного з міністерства та мати можливість автономно видавати правові норми, укази та виконувати закони. Це дає свободу від жодного політичного впливу.

Ян Плеснік виокремив кілька сильних сторін екоінспекції в Чехії. Саме вони допомагають їй  ефективно охороняти навколишнє середовище. Ось перелік цих сильних сторін.

1.           Секторальна інтеграція та співпраця

2.           Національне покриття

3.           Фінансова незалежність від державного бюджету

4.           Відокремлення операційних фондів від штрафів

Також Ян Плеснік назвав і недоліки Чеської екологічної інспекції. Мова йде про залежність від міністерського фінансування та проблему розподілу ресурсів. Поговоримо окремо про кожен із недоліків.

Залежність від міністерського фінансування створює вразливість держекоінспекції в Чехії. Приміром, нещодавно довелося передати частину повноважень інспекції іншим органам. Йдеться про перевірку вирубки дерев на приватних землях. Передача повноважень стала результатом скорочення фінансування та зміни пріоритетів.

Ресурси в екологічної інспекції обмежені. А тому, вона інколи змушена віддавати перевагу певним видам діяльності над іншими. На практиці це може означати наступне. Деякі завдання, як, наприклад, нагляд за веденням лісового господарства чи контроль за вирубкою дерев поза межами лісу, більше не входять до обов’язків Інспекції. Хоча це допомагає зосередити зусилля на найбільш нагальних питаннях, це також може призвести до прогалин у правозастосуванні та нагляді в певних сферах.

Також Ян Плеснік дав рекомендації щодо зміцнення  екологічної інспекції та покращення правозастосування екологічного законодавства. А це матиме користь для майбутньої інтеграції України в ЄС. Ось основні моменти рекомендацій:

1. регулярне та адекватне фінансування;
2. захист від корупції;
3. залучення до роботи спеціалізованих експертів;
4. децентралізація регіональних відділень;
5. захист персоналу;
6. високі штрафи за порушення та обізнаність громадськості;
7. використання технологій;
8. уникнення приватного спонсорства;
9. міжнародне співробітництво

А це — додаткові рекомендації для України від Яна Плесніка.

Щодо процесу вступу в ЄС:

У цей час мають з’явитися можливості для посилення правозастосування екологічного законодавства. Оскільки ЄС часто вимагає від країн зміцнення своїх природоохоронних агентств і найму додаткового кваліфікованого персоналу для відповідності стандартам, встановленим Європейською Комісією.

Щодо покращення законодавства

Україна має провести законодавчу реформу, щоб вдосконалити нагляд  за навколишнім середовищем. Надаємо приклад з Чехії. У минулому тамтешня екологічна інспекція не могла перевіряти дику фауну, яка утримувалась приватно, але згодом ситуація змінилася.

Щодо адаптивного управління

Концепція адаптивного управління, заснована на поточних уроках і аналізі сценаріїв. Її рекомендують для покращення екологічного управління. Концепція передбачає, що влада зможе коригувати свої стратегії в режимі реального часу. Зокрема, давати вчасну відповідь на  такі виклики, як зміна клімату.

Щодо цілісності екосистеми

Екосистема має залишатися якомога ближче до свого природного стану. Це важливо для здоров’я навколишнього середовища.

Ян Плеснік зазначив, що реалізація цих практик для України відповідно до стандартів ЄС і сприяння міжнародній співпраці будуть мати вирішальне значення в найближчі роки.

Ось тут можна завантжаити презентацію Яна Плесніка Prezentace Plesník_Arnika_enforcement CZ_112024

А що з Держекоінспекцією в Україні?

Про це розповів начальник управління екології виконкому Криворізької міської ради Олександр Скакальськи. Він є експрацвником українській Держекоінспекції. Олександр Скакальський поділився враженнями від презентації Яна Плесніка.

«Ваші висновки підкреслюють важливість інтеграції технологічних інновацій, покращення зв’язку та забезпечення кращого фінансування для підвищення ефективності екологічного нагляду. Ви наголосили на проблемі низьких зарплат, зазначивши, що через це неможливо залучення кваліфікованих спеціалістів. Той факт, що люди залишаються на таких ролях через пристрасть, свідчить про їхню самовідданість, але також підкреслює нежиттєздатність нинішньої системи».

На думку Олександра Скакальського, не варто копіювати чиюсь модель. Утім українці мають взяти до уваги успішний досвід інших країн. Це  допоможе їм створити нову та ефективну систему нагляду.

«Коли я працював у державній екологічній інспекції, ми намагалися розвинути розумний контроль і розумну інспекцію. Та перевірку можна проводити тільки за умови, що а) у вас в інспекції працюють кваліфіковані спеціалісти не тільки з точки зору знання природоохоронного законодавства, а й розуміння технологічної сторони справи та б) сучасні методики, використання дронів тощо».

Олександр Скакальський поділився і своїм поглядом значення збільшення ризиків корупції через використання шаблонів та уніфікаційних форм перевірок:

«Я розумію цей підхід, але виходячи з мого досвіду, коли ви перевіряєте якесь величезне металургійне підприємство, у контрольному списку це не так корисно, тому що ви повинні дивитися на технологію, на процес, ви повинні це описати, ви повинні визначити проблеми в них. При цьому не забуваймо про проблему недостатньої ефективності судових процесів для великих підприємств через високі фінансові ресурси, які доступні для таких компаній. І тому часто інспекція нічого не може зробити зі скаргами, коли йдеться про конкретне підприємство».

На думку Олександра Скакальського, обов’язково мають відбутися інституційні зміни та вдосконалення законодавства. Саме це допоможе поліпшити і осучаснити роботу Державної екологічної інспекції.

«Ми говоримо про створення дієвого законодавства як платформи для подальшого вдосконалення, а також підвищення штрафів, фінансування, інформованості, підвищення кваліфікації персоналу», — вважаєначальник управління екології виконкому Криворізької міської ради

Після виступів доповідачів, учасники могли поставити свої питання та висловити власну думку про досвід роботи та управління в Держеконіспекціях Чехії та України.Як у Чехії з’явилася ефективна система екологічного нагляду? Як працює державна екологічна інспекція в Україні? Чи можливо застосувати чеський досвід у нашій державі? Про це 26 листопада розповідали на онлайн презентації «Екологічні злочини та відповідальність: побудова ефективної державної екологічної інспекції на основі досвіду Чехії».

До трансляції в Zoom долучилися понад 400 зареєстрованих учасників. Вони – представники територіальних громад, шкіл, університетів, екологічних громадських організацій.

Шлях чеської Державної інспекції з охорони довкілля був непростим і тривав  30 років. Про це зазначила координаторка проєкту «Чисте повітря для України» Марцела Чернохова.

«Ми знаємо як це непросто – починати фактично з нуля. І хочемо поділитися з вами принаймні деякими успіхами, а також невдачами, які проходила наша держекоінспекція під час своєї трансформації. Вважаю, що Чехія та Україна — це країни, які мають багато спільного і можуть багато чого навчитися одна від одної. Тому ми разом із колегами підготували публікацію, в якій узагальнено найважливіші віхи процесу створення та розвитку Чеської екологічної інспекції», —  підкреслила Марцела Чернохова.

Завантажити публікацію «Екологічні злочини та відповідальність: побудова ефективної державної екологічної інспекції на основі досвіду Чехії» можна  ТУТ >>

Як з’явилася екологічна інспекція в Чехії?

Акт про створення Державної екологічної інспекції ухвалив парламент Чеської Республіки. Про це учасникам презентації розповів Ян Плеснік. Він — радник директора Агентства охорони природи Чеської Республіки і працює у сфері збереження природи вже кілька десятиліть. Ян Плеснік бачив на власні очі, як Чехія трансформувалася від комуністичного режиму і стала членом Євросоюзу.

Під час своєї презентації фахівець провів SWOT-аналіз чеської моделі. Екологічна інспекція в Чехії виконує примусові обов’язки, але на відміну від моделей Великобританії чи USEPA, не підпорядковується Міністерству навколишнього середовища.

«Якщо порівнювати природоохоронні агентства в Європі, наше є гібридом, тому що ми водночас є науковим, технічним або експертним органом Міністерства навколишнього середовища. Також через наші регіональні відділення здійснюється державне або громадське управління природоохоронною діяльністю в межах природоохоронних ландшафтів, які охоплюють 15% території підприємства. Це означає, що ми водночас є експертним органом, але також маємо можливість займатися природоохоронною діяльністю на місцях», — пояснив Ян Плеснік.

Ян Плеснік назвав 6 інструментів, на яких базується управління захистом навколишнього середовища:

• правове регулювання;
• економічний інструмент (стягнення/штрафи, субвенції для мотивації тощо);
• наука, дослідження, моніторинг, обстеження та інновації;
• комунікація, освіта та підвищення обізнаності громадськості;
• практичні заходи у сфері охорони довкілля;
• структура державного управління в екологічному секторі;

Зазвичай усі ці інструменти комбінуються в залежності від умов.

Яку ж структуру має держекоінспекція в Чехії? На всій території цієї європейської країни працюють 12 регіональних офісів. Головний знаходиться в Празі. Така структура допомагає працівникам держекоінспекції краще розбиратися у регіональних проблемах, а також знати ключових гравців, розробників та лобістів. На даний момент у Держекоінспекції Чехії задіяні 546 працівників. З них, вищим керівництвом є 17 осіб, 421 займають посади інспекторів і 108 відносяться до сфери підтримки.

За словами Яна Плесніка, спочатку джерелом фінансування інспекції були штрафи. Їх накладали на підприємства-порушники. Але через підозру в корупції та критику суспільства, від такого фінансування довелося відмовитися. Кошти від штрафів почали надходити до державного екологічного фонду Чехії, а не в бюджет. Зараз Чеська держекоінспекція фінансується через Міністерство навколишнього середовища.

На думку фахівця, екологічні правоохоронні органи в ідеалі мають бути незалежними, позавідомчими та статутними. Тобто, не бути частиною жодного з міністерства та мати можливість автономно видавати правові норми, укази та виконувати закони. Це дає свободу від жодного політичного впливу.

Ян Плеснік виокремив кілька сильних сторін екоінспекції в Чехії. Саме вони допомагають їй  ефективно охороняти навколишнє середовище. Ось перелік цих сильних сторін.

1.           Секторальна інтеграція та співпраця

2.           Національне покриття

3.           Фінансова незалежність від державного бюджету

4.           Відокремлення операційних фондів від штрафів

Також Ян Плеснік назвав і недоліки Чеської екологічної інспекції. Мова йде про залежність від міністерського фінансування та проблему розподілу ресурсів. Поговоримо окремо про кожен із недоліків.

Залежність від міністерського фінансування створює вразливість держекоінспекції в Чехії. Приміром, нещодавно довелося передати частину повноважень інспекції іншим органам. Йдеться про перевірку вирубки дерев на приватних землях. Передача повноважень стала результатом скорочення фінансування та зміни пріоритетів.

Ресурси в екологічної інспекції обмежені. А тому, вона інколи змушена віддавати перевагу певним видам діяльності над іншими. На практиці це може означати наступне. Деякі завдання, як, наприклад, нагляд за веденням лісового господарства чи контроль за вирубкою дерев поза межами лісу, більше не входять до обов’язків Інспекції. Хоча це допомагає зосередити зусилля на найбільш нагальних питаннях, це також може призвести до прогалин у правозастосуванні та нагляді в певних сферах.

Також Ян Плеснік дав рекомендації щодо зміцнення  екологічної інспекції та покращення правозастосування екологічного законодавства. А це матиме користь для майбутньої інтеграції України в ЄС. Ось основні моменти рекомендацій:

1. регулярне та адекватне фінансування;
2. захист від корупції;
3. залучення до роботи спеціалізованих експертів;
4. децентралізація регіональних відділень;
5. захист персоналу;
6. високі штрафи за порушення та обізнаність громадськості;
7. використання технологій;
8. уникнення приватного спонсорства;
9. міжнародне співробітництво

А це — додаткові рекомендації для України від Яна Плесніка.

Щодо процесу вступу в ЄС:

У цей час мають з’явитися можливості для посилення правозастосування екологічного законодавства. Оскільки ЄС часто вимагає від країн зміцнення своїх природоохоронних агентств і найму додаткового кваліфікованого персоналу для відповідності стандартам, встановленим Європейською Комісією.

Щодо покращення законодавства

Україна має провести законодавчу реформу, щоб вдосконалити нагляд  за навколишнім середовищем. Надаємо приклад з Чехії. У минулому тамтешня екологічна інспекція не могла перевіряти дику фауну, яка утримувалась приватно, але згодом ситуація змінилася.

Щодо адаптивного управління

Концепція адаптивного управління, заснована на поточних уроках і аналізі сценаріїв. Її рекомендують для покращення екологічного управління. Концепція передбачає, що влада зможе коригувати свої стратегії в режимі реального часу. Зокрема, давати вчасну відповідь на  такі виклики, як зміна клімату.

Щодо цілісності екосистеми

Екосистема має залишатися якомога ближче до свого природного стану. Це важливо для здоров’я навколишнього середовища.

Ян Плеснік зазначив, що реалізація цих практик для України відповідно до стандартів ЄС і сприяння міжнародній співпраці будуть мати вирішальне значення в найближчі роки.

Ось тут можна завантажити презентацію Яна Плесніка Prezentace Plesník_Arnika_enforcement CZ_112024

А що з Держекоінспекцією в Україні?

Про це розповів начальник управління екології виконкому Криворізької міської ради Олександр Скакальськи. Він є експрацівником українській Держекоінспекції. Олександр Скакальський поділився враженнями від презентації Яна Плесніка.

«Ваші висновки підкреслюють важливість інтеграції технологічних інновацій, покращення зв’язку та забезпечення кращого фінансування для підвищення ефективності екологічного нагляду. Ви наголосили на проблемі низьких зарплат, зазначивши, що через це неможливо залучення кваліфікованих спеціалістів. Той факт, що люди залишаються на таких ролях через пристрасть, свідчить про їхню самовідданість, але також підкреслює нежиттєздатність нинішньої системи».

На думку Олександра Скакальського, не варто копіювати чиюсь модель. Утім українці мають взяти до уваги успішний досвід інших країн. Це  допоможе їм створити нову та ефективну систему нагляду.

«Коли я працював у державній екологічній інспекції, ми намагалися розвинути розумний контроль і розумну інспекцію. Та перевірку можна проводити тільки за умови, що а) у вас в інспекції працюють кваліфіковані спеціалісти не тільки з точки зору знання природоохоронного законодавства, а й розуміння технологічної сторони справи та б) сучасні методики, використання дронів тощо».

Олександр Скакальський поділився і своїм поглядом значення збільшення ризиків корупції через використання шаблонів та уніфікаційних форм перевірок:

«Я розумію цей підхід, але виходячи з мого досвіду, коли ви перевіряєте якесь величезне металургійне підприємство, у контрольному списку це не так корисно, тому що ви повинні дивитися на технологію, на процес, ви повинні це описати, ви повинні визначити проблеми в них. При цьому не забуваймо про проблему недостатньої ефективності судових процесів для великих підприємств через високі фінансові ресурси, які доступні для таких компаній. І тому часто інспекція нічого не може зробити зі скаргами, коли йдеться про конкретне підприємство».

На думку Олександра Скакальського, обов’язково мають відбутися інституційні зміни та вдосконалення законодавства. Саме це допоможе поліпшити і осучаснити роботу Державної екологічної інспекції.

«Ми говоримо про створення дієвого законодавства як платформи для подальшого вдосконалення, а також підвищення штрафів, фінансування, інформованості, підвищення кваліфікації персоналу», — вважає начальник управління екології виконкому Криворізької міської ради

Після виступів доповідачів, учасники могли поставити свої питання та висловити власну думку про досвід роботи та управління в держеконіспекціях Чехії та України.

Відео з заходу можна подивитися ТУТ