У середу, 18 грудня відбувся онлайн-воркшоп «Моніторинг якості поверхневих вод в ЄС». Це – третій і останній захід про дослідження повітря, ґрунтів та води, які спільно організували Центр екологічного моніторингу та чеська неурядова громадська організація «Арніка». До зустрічі в Zoom  доєдналися науковці, представники територіальних громад, органів влади, студенти і активісти.

Координаторка програми «Чисте повітря для України» Марцела Чернохова вважає доступ громадян України до інформації про стан довкілля умовою безпеки та захисту їхніх життів. Крім того, дослідження ґрунтів, води та повітря в наші державі мають відповідати стандартам Євросоюзу.

«Саме тому ми вирішили реалізувати проєкт з підтримки та розвитку системи моніторингу в  Дніпропетровській області. Наша головна мета не лише перезапустити регіональну систему, яка була на високому рівні до російського повномасштабного вторгнення. Ми хочемо підняти цей рівень вище шляхом передачі досвіду та ноу-хау з Чехії», – зазначила Марцела Чернохова.

Про моніторинг води в Чеській Республіці

Стан поверхових вод у Чехії залишає бажати кращого. Це констатувала представниця НГО «Арніка» та експертка з досліджень токсичних речовин Нікола Єлінек.

«За останні десятиліття ми спостерігаємо погіршення якості води. Це впливає на навколишнє середовище і стан здоров’я людей. Контакт із брудною водою може спричини захворювання. Так само, погіршення якості води  призводить до негативних економічних наслідків», – пояснила Нікола Єлінек.

Щоб виявляти і контролювати рівень забруднень, науковці у Чеській Республіці проводять регулярні дослідження. Йдеться про моніторинг якості поверхневих вод. Він здійснюється на основі бази законів «Про охорону води». У цих документах прописані правила захисту й використання водних ресурсів, а також заходи щодо запобігання їх забрудненню. Національний моніторинг по всій країні здійснює Чеський гідрометеорологічний інститут. Ця наукова установа керує мережею вимірювальних станцій і аналізує фізичні, хімічні та біологічні параметри води.

Нікола Єлінек перерахувала основні завдання, які дозволяє виконати моніторинг.

1.    Оцінка якості води. Моніторинг відстежує стан річок та інших водойм, аналізує динаміку забруднення або підтверджує його відсутність. Такий підхід допомагає запобігати екологічним аваріям.

2.    Дотримання екологічних стандартів. Усе водне законодавство Чехії ґрунтується на директивах ЄС. Постійні дослідження якості води дозволяють стежити за виконанням цих вимог. 

3.    Підтримка формування політики та охорони здоров’я населення.
Дані, отримані під час моніторингу є основою для розробки ефективних екологічних і медичних стратегій.

За словами Ніколи Єлінек, моніторинг також інформує громадськість про стан водойм. Це стимулює населення до активнішої участі у захисті довкілля.

Окрім системи моніторингу, у Чехії працюють регіональні гідрологічні станції, вони вивчають якість води для купання та пиття.

За словами Ніколи Єлінек, поверхневі води, в залежності від рівня забруднень прийнято класифікувати за п’ятьма ступенями.

І — відмінний стан, коли водний об’єкт знаходиться в природному стані;

ІІ — добрий стан, відповідає стандартам ЄС;

ІІІ — помірне (слабке) забруднення;

IV — значні концентрації забруднення;

V — надмірне забруднення.

Звідки беруться шкідливі речовини в воді?

А тепер поговоримо про корінь проблеми. Про речовини та джерела забруднення, які шкодять воді. Під час воркшопу, Нікола Єлінек дала їх класифікацію. Розпочнемо з джерел забруднень. Вони бувають точковими і розсіяними.

Точкові джерела. Мають чітку локалізацію. Тобто, йдеться про конкретне місце, звідки у воду потрапляють забруднювальні речовини. Це можуть бути заводи, очисні споруди для стічних вод або станції переробки відходів. Така локалізованість дозволяє ефективно проводити моніторинг, стежити за рівнем забруднення та навіть регулювати його.

Розсіяні, неточкові джерела. У цьому випадку немає конкретного місця забруднення. Типовими прикладами є сільськогосподарські стоки, що містять добрива та пестициди, міське водовідведення або каналізація. Через відсутність єдиної точки проведення моніторингу є значно складнішим. У таких випадках необхідно значно глибше аналізувати проблему забруднення.

Також експертка назвала найпоширеніші види забруднюючих речовин у Чехії.

Важкі метали: свинець, кадмій, миш’як. Вони дуже токсичні, здатні довго залишатися в навколишньому середовищі й потрапляти в харчові ланцюги.

Поживні речовини: азот і фосфор. Вони можуть спричинити евтрофікацію — процес, коли у водоймах з’являється надмірна кількість водоростей та бактерій. У народі це явище називають «цвітінням води». Річки й озера втрачають необхідний кисень, що призводить до загибелі риби. У найгірших випадках формуються «мертві зони» – місця, де життя для організмів неможливе.

Органічні забруднювачі: пестициди, вуглеводні, нафтопродукти. Ці речовини важко розкладаються, можуть залишатися у навколишньому середовищі протягом тривалого часу й спричиняти онкологічні захворювання або генетичні мутації.

Фармацевтичні речовини: антибіотики, гормони, різні косметичні продукти. Вони потрапляють у навколишнє середовище через стічні води. Такі речовини здатні викликати гормональний дисбаланс у живих організмів. Деякі ліки, що потрапляють у водойми, навіть можуть змінювати стать риб.

Мікробіологічні забруднювачі: бактерії, які природно мешкають у поверхневих водах, але частина з них потрапляє у водойми через стічні води.

Як відбувається дослідження води в Чеській республіці?

Спочатку поговоримо про відбір проб. Нікола Єлінек виокремила чотири способи.

Одноразовий спосіб. Відбір робиться з однієї точки в конкретний час. Але цей спосіб має суттєвий недолік, він фіксує стан води тільки на момент взяття проби.

Комбінований спосіб. Вода збирається багаторазово в різні часові інтервали і змішується у єдиний зразок.

«Завдяки комбінованому способу ми маємо більш репрезентативну інформацію. Такий відбір дуже корисно робити для довготривалого вивчення хімічних забруднень», –  пояснює Ніколи Єлінек

Відбір проб донних відкладень. Дозволяє дослідити забруднення, які накопичилися за тривалий період часу.

Відбір біологічних проб. Тут  як індикатори забруднень досліджуються водні організми.

Що відбувається далі? Зразки відправляються на дослідження до лабораторій.  В залежності від забрудника, науковці використовують різні методи вивчення зразків.

Для важких металів – ICP-MS &AAS. Для органічних забруднювачів – метод GС- MS&HPLC. Для бактерій використовують – мікробіологічні дослідження. В лабораторії можуть аналізувати також  відібраний планктон.

Також, під час досліджень звертають увагу на три показники.

Фізичні індикатори: температура, каламутність, провідність.

Температура впливає на метаболізм організмів та на розчинність газів. Каламутність – це кількість частинок у воді, від якої залежить доступність світла для водних організмів. А от провідність непрямий показник забруднення і демонструє кількість розчинних солей.

Хімічні індикатори: PH, розчинений кисень, важкі метали, пестициди.

PH демонструє наскільки вода є лужною, або кислою. Наступний показник – це розчинний кисень. Він має великий вплив на життя риб, або інших гідробіонтів. А от важкі метали та пестициди досліджуються через їх токсичність.

Біологічні індикатори – організми, які оселилися в поверхневих водах. Наприклад, на забрудненість водойму вказує зменшення популяції чутливих видів риб. А от коли в річці з’являється багато водоростей – це говорить про процеси евтрофікації.

Вплив європейського законодавства на якість води у Чехії

Чеська Республіка – держава ЄС. Усе тамтешнє водне законодавство ґрунтується на директивах Євросоюзу. Чехія намагається активно реалізовувати їх принципи у своїй екополітиці.

Зокрема в цій країні діє Водна Рамкова директива – головний документ у галузі водної політики Євросоюзу. Базовим принципом ВРД ЄС є визнання району річкового басейну основною гідрографічною одиницею управління водними ресурсами. Це – цілісний об’єкт, який не може обмежуватися адміністративними чи державними кордонами. Для кожного з таких річкових басейнів розробляється спеціальний план досліджень і заходів щодо покращення якості води, запобігання повеням або ліквідації наслідків посухи.

Основна ціль Водної Рамкової директиви  – досягнути доброго стану води. Тобто, ІІ ступеню якості за класифікацією. За планами,  до 2027 року у доброму стані мають знаходитися всі водойми країн Європи. Також Водна Рамкова директива має на меті захистити біорізноманіття та запобігати забрудненням водоймів. Йдеться про зменшення викидів важких металів і пестицидів у поверхневі води. 

Далі ми наводимо перелік інших нормативних актів ЄС, які діють у Чехї.

Директива 2013/39/ЄС. Визначає максимальну концентрацію важких металів, пестицидів та інших промислових хімічних речовин.

Директива 91/271/ЄС. Дбає про очищення міських стічних вод та мінімізацію забруднень поверхневих вод промисловими стоками. Відповідно до цього документу, усі міста Чехії з населенням 2000 мешканців мають мати очисні станції. А ще знизити кількість азоту й фосфору на конкретний рівень води. Також директива 91/271/ЄС забороняє пряме скидання води в річки або в море, якщо немає спеціального дозволу. Документ зобов’язує країни ЄС досліджувати якість води і повідомляти регулярно про її стан. За словами Ніколи Єлінек, наразі відбувається редагування Директиви 91/271/ЄС. Причина змін – нові екологічні виклики, про які також варто задуматися.

Директива про підземні води 2006/118/ЄC. Головна мета документу – контроль забруднень. Наприклад, відповідно до цієї директиви, мають відстежують витоки промислових, або сільськогосподарських джерел. Країни ЄС зобов’язані регулярно досліджувати якість підземних вод та повідомляти про стан.

Директива ЄС 2020/2184. Основна її ціль – відстежити якість питної  води, призначеної для споживання людиною.

Директива про морські води 2008/56/EC. Основна мета – забезпечення якості і досягнення доброго екологічного стану води. Документ спрямований на запобігання забрудненням, захист екосистем та відновлення пошкодженого морського середовища.

Перехід на норми Європейського законодавства принесло Чехії позитивні результати. Відповідно до директив, країни ЄС мають постійно звітувати про якість води.

«Ми під час моніторингу фіксуємо покращення стану водоймів. До речі, всі наші дані – абсолютно прозорі. Вони знаходяться у вільному доступі і не приховані в архівах наукових установ», –констатувала Нікола Єлінек

На що варто звернути увагу в майбутньому?

Нікола Єлінек зробила акцент на чотирьох викликах, які спонукають до покращення роботи моніторингу.

·   Вплив зміни клімату на водні ресурси.

·   Посилення урбанізації та сільськогосподарського тиску.

За словами Нікли Єлінек, урбанізація сприяє збільшенню кількості стічних вод, бо чим більше міст – тим більше промислових відходів. А ось сільське господарство спричиняє викиди розсіяного забруднення поверхневих вод.

·   Необхідність кращого транскордонного співробітництва у сфері управління водними ресурсами;

«Оскільки вода не стосується однієї країни, а завжди впливає на держави-сусіди, є велика потреба у кращому транскордонному співробітництві в галузі управління водними ресурсами. А також, захисту екосистем, розробки цих територій та річних басейні», – пояснила Нікола Єлінек.

·       Зміцнення водної політики та технологічних рішень

Із цими викликами допомагає впоратися моніторинг поверхневих вод.

«Без моніторингу ми не могли б настільки ефективно ідентифікувати забруднювачі й покращити ситуацію з викидами. Хочу зробити акцент на міжнародному співробітництві, адже через зміни клімату значення комунікації між державами ще більше зростає. Ми можемо забезпечити хороший стан води завдяки науковим знанням, технологіям та політиці. Тільки так ми залишимо чисту воду для майбутніх поколінь», – підсумувала Ніколь Єлінек.

Нижче Ви можете ознайомитися з презентацією Ніколи Єлінек

Continue reading →