Про радіацію

Що таке радіація?

Хоча в найширшому сенсі радіацією називають будь-який вид електромагнітного випромінення, наприклад, видиме світло, зазвичай цим терміном позначають так зване іонізуюче випромінювання.

Термін “іонізуюче” означає, що енергії випромінювання достатньо, щоб перетворити нейтральні атоми речовини на позитивно чи негативно заряджені іони.

До іонізуючого випромінення відносять рентгенівські і гамма-промені з малою довжиною хвилі, а значить – високою частотою, та потоки деяких мікрочастинок.

“Чим менша довжина хвилі, тим випромінення більш небезпечне з точки зору можливості проникнення крізь якусь перешкоду чи захист”, – пояснює доктор фізико-математичних наук Ігор Каденко.

Однак, каже вчений, небезпеку для організмів становлять лише значні обсяги такого випромінювання.

“Коли ви ходите по вулиці, на вас зверху падає купа різного випромінювання: нейтронів, гамма-квантів, інших заряджених частинок, але ми ж від цього нікуди не дінемося”, – додає він.

Як шкідливі дози радіації впливають на організм?

Коли опромінюється жива істота, це підвищує рівень активних форм кисню в клітинах тіла, пояснює Олександра Кравець.

Звичайний кисень видозмінюється у форми, які можуть руйнувати макромолекули клітин – ДНК та білки.

Більшість негативних наслідків пов’язані саме з пошкодженням ДНК, пояснює вчена.

Пошкодження ДНК відбуваються в організмі весь час, але зазвичай їх мало і їх можуть усувати захисні системи клітини. Однак коли рівень пошкоджень перевищує критичний, це призводить до серйозних збоїв у роботі клітин.

Деякі пошкодження ДНК можуть передаватися спадково, але це дуже рідкісний процес і вірогідність спадкових порушень дуже низька, каже доктор Кравець.

“Таких високих доз опромінення, які призвели б до помітного зростання спадкових захворювань, не отримали ні українці, ні японці після аварії на Фукусімі”, – каже Олександра Кравець.

Як захистити організм від шкідливого впливу радіації?

Доктор біології Кравець пропонує розроблену нею дієту для захисту від радіації, яка складається з трьох кроків.

  1. Зробити все для того, щоб організм засвоював менше радіонуклідів.Для цього потрібно забезпечити його всіма можливими біогенними мінералами, передусім – калієм і кальцієм. Ці мінерали в достатку є в овочах і неочищених крупах і злаках, таких як гречка, вівсянка, коричневий рис. Вчена також радить їсти хліб з муки грубого помелу.
  2. Забезпечити ферменти, які захищають організм від активних форм кисню, необхідними для них мікроелементами: цинком, міддю, селеном, сіркою, марганцем і залізом. Продукт “номер один” на цьому кроці – соняшникове і гарбузове насіння, багате на залізо і магній. Джерелом сірки є часник, а міді, якої особливо бракує в поліських ґрунтах, – шпинат. Багато антиоксидантів містяться також у моркві. Червоне вино теж має антиоксидантну властивість, каже доктор Кравець, однак не надто високу.
  3. Стимулювати відновлювальні процеси ДНК. Для цього також потрібні цинк, залізо і магній, які є в соняшниковому насінні, неочищених злаках і крупах. Запобігти змінам у ДНК допомагають також усі види капусти: білокачанна, броколі, брюссельська чи цвітна.

За матеріалами: https://www.bbc.com/ukrainian/science/2013/04/130425_radioactivity_need_to_know_ko

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *