ЗАГРОЗА З ПОВІТРЯ – ЧАСТИНКИ РМ2.5

Це повітряний забруднювач, до складу якого входять як тверді мікрочастинки, так і дрібні крапельки рідини. І ті, і інші розміром приблизно від 10 нм до 2,5 мкм. Інші позначення і назви частинок РМ2.5: FSP (fine suspended particles), fine particles, fine particulate matter, дрібнодисперсні завислі частки, тонкодисперсна пил.

Continue reading

8 найбільш еко-френдлі футбольних стадіонів у світі

Футбол вважається грою, яка завжди швидко застосовувала різноманітні інновації. Наприклад, систему визначення голу чи відео-рефері. Але не так давно започаткувався новий тренд, який напряму не стосується гри. Мова йде про еко-френдлі стадіони. Це впливає не лише на гру, але й на планету. Це деякі приклади таких стадіонів.

Continue reading

Невидима загроза

Дрібнодисперсний пил – це забруднювач повітря, що завдає найбільшої шкоди здоров’ю людям у великих мегаполісах. Він являє собою дрібні частки в повітрі розмір яких менше 10 мкм, які не відразу осідають на землю, а залишаються деякий час в атмосфері. Найбільш небезпечними для здоров’я людини є частинки менше 0,5 мкм.

Continue reading

Аварія на заводі в Дніпрі

ВАЖЛИВО! ДНІПРО!

На маслоекстракційному заводі “Потоки”, який розташований за адресою вул. Байкальська, 9, трапилася аварія уночі з 28.10 на 29.10.

Мобільна моніторингова станція КП “Центр екологічного моніторингу ДОР” зафіксувала перевищення концентрації пилу обох фракцій (РМ2.5 та РМ10) у повітрі.

Висока вологість повітря та відсутність вітру посилюють негативний ефект, спричинений забрудненням.

Людям літнього віку та дітям без потреби краще не перебувати на відкритому повітрі.

Світлина від Центр екологічного моніторингу.
Світлина від Центр екологічного моніторингу.
Світлина від Центр екологічного моніторингу.

МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АТМОСФЕРИ

Атмосфера, як частина біосфери, має здатність до самоочищення, але вона не безкінечна і тому треба газові викиди промислового походження очищати від шкідливих домішок – пилу, оксидів азоту, сірки, вуглеводнів та інших речовин. Але часто об’єми забруднень настільки великі, що виникають потреби у додатковому, швидкому і якісному очищенні повітря. Для цього застосовують різноманітні методи очищення повітряних викидів.

Continue reading

РАДІОАКТИВНИЙ ФОН ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Майже всю територію України складають древні докембрійські породи – граніти, гнейси, глини, які містять радіоактивні елементи і тому майже для всієї території України характерний природний радіоактивний фон, величина якого складає 10-20 мкР/год.

Значний внесок у підвищення радіоактивного фону дають антропогенні джерела випромінювань – ядерні установки (реактори АЕС, склади атомної зброї, підприємства з переробки радіоактивних відходів, речовин), промислові прилади дозиметричного контролю, які широко використовуються у виробництві при неруйнівних методах контролю якості виробів.

Крім цього на величину природного радіоактивного фону впливає і діяльність людини. Наприклад, при спалюванні вугілля в домашніх грубках, в теплових електростанціях у довкілля потрапляють відходи – зола, а вона містить радіоактивні елементи – торій, уран, радій, що колись були сконцентровані рослинами, з яких вугілля утворилося. Іноді фон біля таких станцій вищий, ніж біля атомних. Певне забруднення викликала аварія на Чорнобильській атомній станції.

Інше джерело – космічне випромінювання, що складається з галактичного і сонячного. Воно значною мірою поглинається атмосферою і на висоті 20 км виникає вторинне випромінювання, або синхротронне, що складається з мезонів, протонів, електронів, ізотопів вуглецю, берилію, натрію та інших елементів.

На всі об’єкти на поверхні землі впливають джерела космічного і земного радіоактивних випромінювань. Природний радіоактивний фон не є постійним і коливається від 4 до 20 мкР за годину для житлових помешкань і до 50 мкР/год для природного середовища (пляж, ліс, луки, город).

Джерело: Мягченко О. П., 2010.

ПРИРОДООХОРОННЕ ТА РЕСУРСООХОРОННЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Воно представлено системою законів. Основу природоохоронного законодавства складають закони: «Про природно-заповідний фонд України» (16.06.92), «Про тваринний світ» (3.03.93), «Про охорону рослин», «Про Червону книгу України» (29.10.92), «Про карантинні рослини» (30.06.93), Лісовий кодекс України (21.01.94), Водний кодекс України, Земельний кодекс України.

Continue reading

ОХОРОНА ПРИРОДИ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ І КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Законом передбачені достатньо великі штрафні санкції за порушення різноманітних його статей. В ньому є глава про адміністративні правопорушення в сфері охорони природи, нераціонального або незаконного використання природних ресурсів, охорони пам’ятників історії і культури. Тому будь-який спеціаліст – технічного або гуманітарного профілю повинен знати ці закони, статті. Так, відповідальність за дії учнів, екскурсантів, туристів, які можуть заподіяти шкоду природі в поході, екскурсії лягає на екскурсовода, керівника. Це статті, що передбачають відповідальність за: псування, забруднення сільськогосподарських та інших земель, незаконне вирубування, пошкодження і знищення лісових культур і молодняку, за жорстоке поводження з тваринами і за збір рослин, занесених до Червоної книги.

Continue reading

ВИМОГИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ САНІТАРНО-ЗАХИСНИХ ЗОН. ЛОКАЛІЗАЦІЯ.

Основні вимоги щодо організації та функціонування таких СЗЗ вміщуються в Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. № 173. Вони містять норму про необхідність відокремлення від житлової забудови промислових, сільськогосподарських та інших об’єктів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами при неможливості створення безвідходних технологій.

Continue reading

Як покращити якість повітря в місті: чеський досвід

Наприкінці минулого року Європейський суд аудиторів встановив, що забруднене повітря призводить до 400 тисяч передчасних смертей щороку. Чиказький університет повідомляв, що кожен киянин міг би жити на рік довше, якби повітря в місті було чистішим. Відомо, що головним забрудником у Києві є автомобіль. Незабаром у столиці має запуститися система моніторингу якості повітря, а поки ведеться лише фіксація даних у Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського.

Днями у Києві співробітники Карлового Університету — Ян Говорка, Ян Бендл і Петр Мареш — розповіли про свій досвід моніторингу якості повітря в чеських містах. Колектив досліджує джерела забруднення і отруйні складники атмосфери. 

Детальніше за посиланням: https://hmarochos.kiev.ua/2019/06/06/ne-publykuvaty-yak-pokrashhyty-yakist-povitrya-v-misti-cheskyj-dosvid/